Українські дрони вдарили по аеродрому в Ростові та НПЗ у Ярославлі: що це змінює

·139 слівредакція
Українські дрони вдарили по аеродрому в Ростові та НПЗ у Ярославлі: що це змінює

У ніч на 17 вересня українські сили уразили Ярославський нафтопереробний завод і військовий аеродром у Ростові, знищивши кілька літаків і гелікоптерів. Це черговий епізод кампанії, яка поступово переносить удар на російську територію.

Про результати операції повідомив Володимир Зеленський. За його словами, в ній брали участь Служба безпеки України, Сили безпілотних систем, Головне управління розвідки та Служба зовнішньої розвідки. Президент підтвердив ураження на ростовському летовищі одразу кількох бортів: літака Ан-12, двох Ан-26 і трьох гелікоптерів. Окремо він відзначив роботу українських сил в акваторії Чорного моря, щоправда, без конкретних деталей.

Для чого це важливо? Нафтопереробні заводи і військові аеродроми — це не символічні цілі, а вузли, від яких залежить і постачання пального для армії, і робота авіації. Ярославський НПЗ належить до найбільших у Росії, тож навіть часткове порушення його роботи створює логістичний тиск: паливо доводиться перерозподіляти між регіонами, а це додаткові витрати й час. Ураження транспортних літаків Ан-12 та Ан-26 і гелікоптерів на аеродромі в Ростові б'є по спроможностях, які російська армія використовує для перекидання особового складу, техніки та вантажів. Втрати такого роду не зупиняють війну, але поступово ускладнюють її забезпечення.

Варто дивитися на цю атаку не як на окремий епізод, а як на частину ширшої кампанії. Раніше українські підрозділи атакували нафтопереробні потужності в Рязанській області, Пермському краї та Татарстані, а також військові об'єкти в Таганрозі, де вдалося знищити виробництво FPV-дронів і склади зберігання безпілотників. Логіка тут послідовна: бити по тих ланках, які живлять російську армію — паливо, дрони, авіація, логістика.

Що це означає для України та її партнерів? З одного боку, далекобійні удари демонструють, що українські сили здатні діставати до цілей углибині російської території, і це аргумент у розмовах про власне виробництво зброї та підтримку союзників. З іншого — Росія намагатиметься посилювати протиповітряну оборону саме навколо таких об'єктів, що відтягує ресурси з інших напрямків. Для цивільних в обох країнах це насамперед означає, що війна не має швидкого завершення, а її економічні наслідки — від цін на пальне до безпеки промислових регіонів — відчуватимуться й надалі.

Сам Зеленський сформулював це так: «Щодня відповідаємо на агресію. Росія має обрати мир». Він подякував воїнам, які переносять війну на територію ворога. Підсумок простий: удари по аеродромах і нафтопереробці — це не про миттєву перемогу, а про поступове виснаження спроможностей агресора та про сигнал, що ціна війни для нього зростає.

Читайте також