Санкції США проти покупців російської нафти: чому Пекін відреагував жорстко

Палата представників США підтримала законопроєкт про санкції проти Росії після того, як минулого місяця його ухвалив Сенат. Дональд Трамп планує підписати документ найближчими днями. Серед іншого він передбачає прямі обмеження проти російських високопосадовців, зокрема Владіміра Путіна, і компаній, а також заходи проти російського експорту нафти й газу.

Ключовий для третіх країн пункт — повноваження президента США запроваджувати мита до 100% на імпорт із держав, які входять до п'ятірки найбільших покупців російської нафти чи газу і продовжують закупівлі. Найбільше від таких заходів можуть постраждати Китай та Індія, які є основними споживачами російських енергоносіїв.

Реакція Пекіна була швидкою. Речник Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь заявив журналістам у четвер, 17 вересня, що економічна й торговельна співпраця Китаю з іншими країнами будується на рівності та взаємній вигоді. "Співпраця Китаю не спрямована проти жодної третьої сторони і не повинна порушуватися під тиском будь-якої третьої сторони", — наголосив він. Окремо дипломат підкреслив, що Пекін виступає проти екстериторіальної юрисдикції, яка не має підстав у міжнародному праві чи повноваженнях Ради Безпеки ООН.

Що це означає для самої Росії та для подальших переговорів, поки що залишається відкритим питанням. В Індії вже попередили Вашингтон про ризик погіршення двосторонніх відносин. У Кремлі назвали схвалення законопроєкту "недружнім кроком", а речник Дмітрій Пєсков заявив, що додаткові санкції ускладнять пошук мирного врегулювання війни проти України.

Для Китаю ця ситуація має і ширший контекст. Пекін від початку повномасштабної війни допомагає Москві пом'якшувати наслідки західних обмежень: купує російську нафту і продає Росії товари подвійного призначення. Москва залежить від китайських поставок критично важливих деталей і компонентів для дронів та іншого військового обладнання. Товарообіг між двома країнами зростав роками й у 2024-му перевищив 240 млрд доларів, причому більшість розрахунків ведеться в національних валютах. Водночас публічно Пекін заявляє, що прагне відігравати "конструктивну" роль у "вирішенні української кризи".

Окремої ваги заяві Пекіна додає момент, коли вона пролунала. Наступного тижня у Вашингтоні очікується саміт китайського лідера Сі Цзіньпіна з Трампом, тож жорстка реакція на санкційний законопроєкт може вплинути на порядок денний цієї зустрічі.

Підсумок: новий законопроєкт США створює механізм тиску не лише на Росію, а й на її найбільших торговельних партнерів. Якщо мита справді почнуть застосовувати, це зачепить енергетичні ринки й торговельні баланси одразу кількох великих економік, а Пекіну доведеться обирати між збереженням вигідного товарообігу з Москвою і ризиком конфлікту з Вашингтоном.