Ветерани війни проти України стають депутатами Держдуми РФ: що це змінює

·284 слівредакція
Ветерани війни проти України стають депутатами Держдуми РФ: що це змінює

За підсумками виборів до Держдуми Росії десятки людей, які воювали проти України, отримають депутатські мандати. Це може змінити не лише склад парламенту, а й те, як Кремль ухвалюватиме рішення в наступні роки.

Партія «Єдина Росія» заявила, що до Держдуми проходять її кандидати, які брали участь у війні проти України. Спочатку йшлося про 86 таких людей, згодом російські агентства уточнили цифру — 49. Про це сказав секретар генеральної ради партії Володимир Якушев. Усього в Держдумі 450 місць.

Раніше президент РФ Володимир Путін назвав учасників війни проти України «новою елітою» і заявив, що вони мають долучатися до управління країною. Серед тих, хто повернувся з фронту, є люди, які пішли воювати заради грошей, а також колишні в'язні — частині з них обіцяли помилування в обмін на участь у бойових діях.

Для Росії це означає поступову зміну політичного класу. Люди з бойовим досвідом отримують формальні важелі впливу — голоси в парламенті, доступ до комітетів, можливість формувати порядок денний. Водночас їхня присутність у владі не обов'язково робить систему більш керованою: у середовищі ветеранів є різні мотиви, різний досвід і різні очікування від держави. Частина з них може вимагати привілеїв, компенсацій або статусу, які доведеться забезпечувати з бюджету.

Окремий вимір — безпека всередині самої Росії. Наприкінці минулого року «Верстка» та Die Welt повідомляли, що військові, які повернулися з фронту, вбили або покалічили понад тисячу людей. На той момент загинула 551 людина: 274 були вбиті, ще 163 померли через травми після побиття або ДТП. Якщо люди з таким досвідом отримують депутатські повноваження, питання контролю за ними стає складнішим.

За попередніми результатами, «Єдина Росія» може отримати близько 355 із 450 місць у Держдумі дев'ятого скликання. Партія лідирує у 209 із 225 одномандатних округах. Після обробки 95,18% протоколів вона набирає 57,83% голосів за федеральними списками. Остаточні підсумки ЦВК РФ планує підбити не раніше 25 вересня.

Кремль неодноразово звинувачував Захід і Україну в спробах вплинути на перебіг російських виборів. Зокрема, 16 вересня глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що європейські країни начебто хочуть завадити росіянам проголосувати за «краще майбутнє» та змінити обраний ними курс. 15 вересня речник Кремля Дмитро Пєсков зробив чергову заяву щодо можливого енергетичного перемир'я та дво- чи тристоронніх переговорів. А 11 вересня стало відомо про удар безпілотника по територіальній виборчій комісії в Самарі, через який було пошкоджено техніку для підрахунку голосів.

Отже, оновлена Держдума формується на тлі війни, яку Росія веде проти України, і значною мірою з людей, які в цій війні брали безпосередню участь. Для України це сигнал, що російська влада не планує змінювати курс, а навпаки — закріплює його кадрово. Для самих росіян це означає, що рішення про подальшу мобілізацію, витрати та обмеження ухвалюватимуть люди, для яких війна є не абстракцією, а частиною біографії.

Читайте також