Китай та Індія тиснуть на Кремль: що стоїть за зміною риторики

Про зміну міжнародного становища Москви висловився колишній командир полку британської армії Гаміш де Бреттон-Гордон. За його оцінкою, російські військові блогери вже відкрито висловлюють відчай через масштабні втрати, тоді як керівництво Китаю та Індії демонструє зацікавленість у якнайшвидшому врегулюванні конфлікту. Це важливий сигнал, адже йдеться про країни, чия економічна та військова вага здатна суттєво впливати на розрахунки Кремля.

Особливу вагу має позиція Індії, яка залишається одним із ключових ринків для російської нафти. Якщо Путін дійде висновку, що Пекін і Нью-Делі більше не підтримуватимуть його агресію, єдиним виходом для нього залишиться домовленість про припинення вогню, – зазначив експерт. Для України це означає, що дипломатичний фронт на східному напрямку може виявитися не менш важливим за військовий.

Паралельно посилюється рішучість західних союзників Києва. Після того як винищувачі НАТО збили російський безпілотник у Литві, європейські політики почали активніше обговорювати можливість перехоплення ворожих дронів безпосередньо над українською територією. Увесь цей кумулятивний тиск має змусити Кремль погодитися на мирні умови, які влаштують Київ.

Варто згадати й ширший контекст. Під час нещодавнього саміту БРІКС російський диктатор, за наявними оцінками, дратував учасників войовничою риторикою. Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді тоді рекомендував йому зупинити бойові дії, посилаючись на глобальні проблеми з продовольством, а Китай запропонував Росії вкрай невигідні умови співпраці щодо газопроводу. Ці епізоди показують, що навіть традиційні партнери Москви дедалі менше готові брати на себе витрати, пов'язані з її війною.

Водночас говорити про швидкий перелом передчасно. Поки Захід шукає шляхи для переговорів, Москва готується до блекаутів в Україні. Замість реального прагнення до миру російська влада намагається використати час для посилення терору проти цивільного населення напередодні зими. Тобто тиск на Кремль зростає, але його наслідки для безпеки українців залишаються невизначеними: дипломатичні сигнали та удари по енергетиці розвиваються паралельно, і саме від їхнього співвідношення залежатиме, чи справді Москва схилиться до припинення вогню.