Вибори в РФ як інструмент: що вони змінюють для України та росіян

Голосування до Держдуми і регіональних парламентів Росії тривало з 18 по 20 вересня і супроводжувалося численними порушеннями. До участі не допустили більшість антивоєнних кандидатів, зокрема від партії «Яблоко». Незалежних спостерігачів усували під надуманими приводами — у Воронежі, наприклад, скасували реєстрацію близько 400 представників КПРФ, залишивши контроль провладним силам. Фіксували тиск на бюджетників із вимогою звітувати про голос за «Єдину Росію», а також масову реєстрацію людей для надомного чи електронного голосування без їхньої згоди. Опозицію залякували й затримували, а для приховування порушень влада подекуди вдавалася до вимкнення мобільного зв’язку та інтернету. Окрім того, вибори провели й на тимчасово окупованих територіях України.

За попередніми результатами після обробки 95,45% протоколів п’ятивідсотковий бар’єр за списками долають «Единая Россия», КПРФ, ЛДПР і «Новые люди». Задовго до голосування Володимир Путін у телезверненні закликав росіян узяти участь у виборах, назвавши це способом продемонструвати єдність, підтримку армії та збереження суверенітету, — фактично перетворивши голосування на інструмент легітимізації власного курсу. Аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що Кремль подає наперед визначені результати як підтвердження широкої суспільної підтримки військових дій в Україні, а також намагається прив’язати мешканців окупованих територій до РФ. Водночас, за даними Reuters, у російському суспільстві зростає тривожність через економічні труднощі та невизначені наслідки бойових дій. Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас закликала запровадити санкції проти організаторів псевдовиборів на окупованих територіях, заявивши, що «в Росії залишилася лише видимість демократії».

Головна практична загроза для України — можлива нова хвиля мобілізації в РФ. Ще в серпні українська розвідка повідомляла про розроблений Генштабом РФ сценарій додаткового призову 600 тисяч осіб: перші 300 тисяч цивільних планують залучити у 2026 році, решту — протягом 2027-го. Bloomberg пише, що після виборів у Росії зросли побоювання щодо нового призову, і деякі урядовці та працівники військкоматів уже переводили активи в іноземні банки й радили родичам виїхати за кордон. За оцінками видання, ймовірний призов ще 300 тисяч осіб до кінця року, хоча остаточного рішення Путін, за словами європейських урядовців, поки не ухвалив. Речник Кремля Дмитро Пєсков 18 вересня заперечував плани прихованої мобілізації. Водночас Bloomberg зазначає, що Росії для перекриття втрат (близько 33 тисяч на місяць) потрібно щороку поповнювати армію на 400 тисяч людей, а темпи набору контрактників падають. Публічних оголошень цього разу можна уникнути завдяки цифровій системі електронних повісток, яка автоматично блокує виїзд і обмежує права ухилянтів. Без нового призову Росії бракуватиме живої сили для утримання фронту й подальшого наступу, вважають аналітики.

Економічні наслідки теж важливі. Декан Лондонської бізнес-школи Сергій Гурієв переконаний, що Путін використає підсумки голосування для виправдання економічних труднощів і подальшої ескалації війни проти України. «Путін уже заявляв, що війна не безплатна; вона коштує дорого. Він використає цей результат як підтвердження того, що росіяни готові затягнути паски», — сказав економіст. За його словами, мобілізація має політичні витрати, а наймання армії — економічні, тож Кремль може інтерпретувати голосування як мовляв, згоду росіян на призов, навіть якщо це не відповідає дійсності. Водночас атаки українських дронів на російські склади та черги на АЗС змушують росіян відчути війну на собі, що підриває підтримку агресії та штовхає еліти до публічної критики.

Підсумок: вибори до Держдуми не змінюють політичного устрою Росії, але дають Кремлю зручне прикриття для непопулярних рішень. Для України це означає потребу готуватися до ймовірного посилення призову в РФ і до того, що тиск на окупованих територіях зростатиме.