Вибори в Росії завершилися: що стоїть за розмовами про нову мобілізацію

Голосування до Державної думи, яке тривало 18–20 вересня, стало першими парламентськими виборами в Росії від початку повномасштабного вторгнення. Володимир Путін публічно пов'язав участь у виборах із підтримкою війни, назвавши її «спільним внеском» у перемогу. Усі партії, які, за прогнозами, могли пройти до парламенту, підтримують війну, а «Яблуко», що виступало за мир, Верховний суд РФ раніше усунув від виборів. Такий політичний фон створює передумови для подальших рішень Кремля — і головне з них стосується людських ресурсів для фронту.

За даними європейського посадовця у сфері безпеки, Росія може готуватися до призову ще 300 тисяч чоловіків до кінця року. Водночас остаточного рішення про нову мобілізацію, за словами європейських урядовців, Путін поки не ухвалив. Сам він публічно заперечує підготовку такого сценарію: 3 вересня у Владивостоці назвав попередження про мобілізацію після виборів «повною нісенітницею», заявивши, що проблем із кількістю військових немає, бо люди добровільно підписують контракти. Однак потреба армії в нових бійцях залишається високою: за оцінкою Bloomberg, Росії потрібно близько 400 тисяч людей щороку, щоб поповнювати втрати, а темпи набору контрактників знижуються — від січня до серпня регіони залучили близько 234 тисяч нових контрактників проти приблизно 260 тисяч за аналогічний період торік.

Якщо мобілізація таки відбудеться, вона може виглядати інакше, ніж у вересні 2022 року, коли десятки тисяч людей намагалися виїхати з країни. Кремль за останні роки створив цифрову систему, яка дозволяє автоматизувати виклик до військкоматів: єдиний військовий реєстр пов'язаний із податковими службами, поліцією, медичними базами, реєстрами майна та прикордонним контролем. Електронна повістка вважається врученою через сім днів після розміщення на порталі, незалежно від того, чи її відкрили. Після цього людині автоматично можуть заборонити виїзд із Росії, а якщо вона не з'явиться до військкомату протягом 20 днів — обмежити доступ до низки державних послуг, зокрема операцій із нерухомістю, кредитування та реєстрації автомобілів. Це означає, що навіть без гучного офіційного оголошення тиск на потенційних призовників може бути цілком відчутним.

Тривога в російському суспільстві вже проявляється по-різному: за даними журналістів, навіть деякі чиновники та працівники військкоматів шукають способи вивезти активи за кордон і радять близьким залишити країну. Підстави для занепокоєння є. За словами співрозмовників Bloomberg, російська армія зазнає значних втрат, а якість нових призовників погіршується; одне з джерел стверджує, що щотижня в Україні гинуть близько 1000 російських військових, не враховуючи поранених. Незалежно підтвердити ці цифри неможливо — ні Росія, ні Україна не публікують повних офіційних даних про власні втрати, і Bloomberg окремо наголошує, що не зміг самостійно перевірити наведені твердження. За оцінкою аналітика Bloomberg Алекса Кокшарова, від травня до серпня російські війська захопили близько 155 квадратних кілометрів території проти 2037 квадратних кілометрів за аналогічний період минулого року, а середні втрати становили близько 33 тисяч людей на місяць. Аналітик Re: Russia Кирило Рогов вважає, що ситуація на фронті свідчить про нестачу живої сили для одночасного наступу та утримання всієї лінії фронту; на його думку, мобілізація може знадобитися, якщо Кремль захоче вийти до кордонів Донецької області протягом шести місяців.

Окрема лінія — те, як вибори можуть бути пов'язані з майбутнім набором. За даними Bloomberg, у Кремлі можуть розглядати регіони з найбільшою підтримкою влади як пріоритетні для мобілізації. Політологиня Катерина Шульман припускає, що регіони, які добре впораються з організацією виборів, можуть так само ефективно виконувати завдання з мобілізації. Водночас спогади про реакцію суспільства на призов 300 тисяч резервістів у 2022 році залишаються одним із факторів, який, за словами європейських чиновників, може стримувати Кремль від нового рішення. Ще до початку голосування повідомлялося про тиск на опозиційних спостерігачів, можливі перебої з мобільним зв'язком та інтернетом у регіонах під приводом заходів безпеки, а у Воронезькій області близько 400 спостерігачів від КПРФ не допустили до роботи через нібито недоліки в документах.

Підсумок: поки що йдеться про оцінки та попередження, а не про ухвалене рішення. Але зниження темпів набору контрактників, високі втрати і цифрова система виклику до військкоматів роблять нову хвилю мобілізації технічно простішою, ніж у 2022 році. Для росіян це означає, що навіть без офіційного оголошення ризик отримати повістку може зрости вже найближчими місяцями, а для України та її партнерів — що тиск на фронт може тривати за рахунок нових примусових наборів.