Залужний vs Зеленський: логіка Заходу і ризики для президента

В основі публічної дискусії на Заході лежить спроба визначити, хто відповідальний за прорахунки в підготовці до повномасштабного вторгнення та за невдачі контрнаступу 2023 року. Ці два сюжети формують альтернативну лінію, у межах якої війни могло б не бути, або Україна вийшла б на кордони 1991 року, скориставшись неготовністю Росії до тривалої кампанії.

Сам президент Зеленський в інтерв’ю Пірсу Моргану зазначив, що виборів в Україні хочуть не лише в Росії, а й у США — можливо, щоб змінити його на посаді. Своїми різкими заявами про вступ до ЄС і НАТО він ставить західні еліти в глухий кут, змушуючи реагувати. На думку західних аналітиків, це відволікає президента від головного — ведення війни. Водночас почастішання випадків «бусифікації» свідчить про втрату надії серед чоловічого населення: армія сприймається як квиток з відкритою датою.

У цьому контексті ставка на Валерія Залужного виглядає логічною. Він асоціюється з періодом перемог української армії, а його прихід до влади міг би створити ілюзію надії. Західні еліти, які не бачать бажання Путіна зупиняти агресію, прагнуть мати зручного та ефективного партнера. Водночас президент Зеленський розуміє, що грає з високими ставками: західні гравці можуть цинічно змінити ставлення — сьогодні носити на руках, а завтра «поставити на ножі».

Однак аналогії з Борисом Єльциним на користь Залужного не працюють. Єльцин мав образ «іншої Росії» — альтернативної політичної сили, що пропонувала новий шлях. Залужний же не вписується в образ «іншої України». Його пропозиція — продовження війни, що нічим не відрізняється від позиції Зеленського. Він не може «продавати мир», а брехати про це означало б вийти з власної політичної органіки.

Своїми публічними випадами на адресу президента Залужний, імовірно, свідомо йде в опалу, щоб залишити посаду посла у Великій Британії. Це закон жанру — так само президент наполіг на відставці голови СБУ Василя Малюка, попри його популярність. Питання в тому, чи вдало генерал обрав момент, чи не залишиться він просто 52-річним відставним буркотливим військовим, далеким від поля бою. Час покаже.