Зеленський погодив нові далекобійні удари: що це змінює

Про це глава держави повідомив у соцмережах. За його словами, йшлося про погодження нових далекобійних операцій у відповідь на російські удари, а також про підготовку до розширення спроможностей України завдавати ударів на великих дистанціях. Перед цим Зеленський заслухав доповіді міністра оборони Євгенія Хмари та головнокомандувача Збройних Сил Михайла Драпатого.

"Погодив і нові далекобійні операції у відповідь на російські удари. Готуємо розширення наших далекобійних можливостей", – написав президент.

Україна вже завдає ударів по нафтопереробних, хімічних та оборонних підприємствах на території РФ. Мета таких операцій – зменшити здатність агресора вести війну: йдеться і про постачання пального для військової техніки, і про виробництво озброєнь та боєприпасів. Водночас тема далекобійних ударів по російських НПЗ стала предметом окремої дискусії із союзниками: нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що Зеленський має припинити атаки на нафтопереробні заводи в Росії, оскільки, за його словами, це спричиняє дефіцит дизелю.

Для України тут закладено кілька практичних вимірів. По-перше, погодження нових цілей означає, що удари на великій відстані залишаються складовою воєнної стратегії, а не разовою акцією. По-друге, згадка про "розширення далекобійних можливостей" вказує на роботу одразу в двох напрямках: і щодо переліку об'єктів, і щодо засобів, якими по них можна діставати. По-третє, заяви Трампа додають до суто військового розрахунку ще й дипломатичний: удари по НПЗ впливають на світовий ринок пального, а отже, на позиції партнерів, від якої залежить постачання зброї та фінансування.

Підсумок: рішення президента продовжує лінію на удари по об'єктах, критичних для російської воєнної машини, і водночас ставить Київ перед потребою балансувати між воєнною доцільністю та очікуваннями союзників. Наскільки вдалим буде цей баланс, залежатиме від конкретних цілей, які поки що публічно не розкриваються.