Молдова проти російських дільниць у Придністров'ї: що стоїть за суперечкою

Перед виборами до Державної думи Росії Москва заявила про плани відкрити 15 дільниць у Придністров'ї — регіоні, який відокремився від Молдови ще 1990 року і не має міжнародного визнання. Російська сторона посилається на те, що російські паспорти мають близько 220 тисяч мешканців регіону, а отже, вони нібито мають право проголосувати. Кишинів цю цифру заперечує і наполягає: голосування можливе лише в посольстві РФ у молдовській столиці.

Позиція Молдови має цілком практичне пояснення. Центральна влада не контролює територію Придністров'я, тому не може гарантувати прозорість процедури на дільницях, які там відкриють. Саме тому молдовська влада назвала намір Кремля неприйнятним і ворожим, а до Міністерства закордонних справ викликали російського посла Олега Озерова. Москва претензії відкинула: речниця МЗС РФ Марія Захарова закликала Кишинів відмовитися від заперечень і припинити дії, які, за її словами, суперечать демократії, міжнародному праву та здоровому глузду.

Голова молдовського зовнішньополітичного відомства Міхай Попшой відповів закликом не втручатися в плани країни щодо мирної реінтеграції Придністров'я. Для проєвропейського уряду, який ставить за мету вступ до ЄС до 2030 року і засуджує російську агресію проти України, це питання не лише юридичне, а й політичне: виборчі дільниці — це один із каналів, через які Москва зберігає вплив на регіон.

Контекст додає ваги аргументам Кишинева. На парламентських виборах 2021 року Росія відкрила в Придністров'ї 27 дільниць, і тоді проголосували понад 59 тисяч людей. За офіційними підсумками, 76,2% з них підтримали «Єдину Росію». Цьогорічне голосування триває з 18 до 20 вересня і є першим парламентським волевиявленням у Росії після початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Окремий вимір — військовий. Придністров'я не визнає незалежність регіону навіть сама Росія, але на його території залишається російський контингент чисельністю близько 1500 військовослужбовців, яких Москва іноді називає миротворцями. Молдова давно вимагає вивести ці війська. Тож суперечка про дільниці — це, по суті, черговий епізод тривалішого спору про те, чиї правила діятимуть на цій території.

Для мешканців регіону наслідки цілком конкретні: від того, хто контролює виборчий процес, залежить і те, наскільки їхні голоси взагалі враховуватимуть. Для Молдови ж ідеться про здатність відстояти свій суверенітет на шляху до євроінтеграції, а для Москви — про збереження важеля впливу поблизу кордонів ЄС і України. Найближчі дні покажуть, чи вдасться сторонам уникнути подальшої ескалації, чи дипломатична суперечка переросте в новий тривалий конфлікт.