Зеленський про переговори з Путіним: готовий заради миру, але без ілюзій

В інтерв'ю CBC News глава держави пояснив, що зустріч із російським лідером не викликає в нього жодного задоволення, проте він розглядає її як інструмент наближення миру. «Сидіти навпроти Путіна — для мене це нормально, хоча це не моє бажання і це буде не найкращий день у моєму житті. Але заради наближення миру я це зроблю. Краще сидіти зі своїм родиною. Це 100%… Він — ворог, і я знаю його справжню мету: окупувати нас, якщо ми не будемо достатньо сильними або якщо не матимемо гарантій безпеки», — сказав Зеленський.

За його словами, у цій війні вже не може бути переможця з жодної сторони. Пріоритетом президент назвав зупинку бойових дій, адже йдеться насамперед про збереження людських життів. Така позиція означає зміщення акценту з формули «перемоги» на прагматичне припинення вогню — і для суспільства це сигнал, що влада готова до складних компромісів заради припинення втрат.

Окремо Зеленський висловився про справжні цілі Кремля. Він переконаний, що Путіну потрібна вся Україна як частина Росії, а думку про те, що російському лідеру достатньо окремих територій, назвав «божевільною». Це важливий контекст для розуміння будь-яких переговорних сценаріїв: якщо апетити Москви не обмежуються окупованими регіонами, то будь-яка домовленість потребує надійних гарантій безпеки, а не лише лінії розмежування.

В ефірі японського телеканалу NHK президент також заявив, що Китай має достатньо сили, аби самотужки зупинити війну Росії проти України. За його словами, йдеться не про військову підтримку Києва з боку Пекіна, а насамперед про політичну волю. Зеленський додав, що Китай, на його думку, не перебуває в нейтральній позиції щодо цієї війни. Така заява вказує на спробу залучити до тиску на Кремль глобальних гравців, від яких залежить економічна стійкість Росії.

Підсумок: Київ демонструє готовність до прямих переговорів, але водночас наполягає, що без гарантій безпеки та тиску на Москву будь-які домовленості залишаться крихкими. Для українців це означає, що дипломатія триватиме паралельно з обороною, а питання гарантій стає ключовим у будь-якому мирному сценарії.