Зеленський і Вучич на Карпатському саміті: про що домовлялися

Зустріч відбулася на полях Карпатського саміту, і Зеленський окремо подякував Сербії за приєднання до цього формату. За його словами, формат варто розвивати так, щоб кожна країна регіону отримувала з нього практичну користь — і в економіці, і в безпеці. Того ж дня лідери мали долучитися до першого Карпатського бізнес-форуму.

Окремо йшлося про домовленості, досягнуті під час візиту українського президента до Белграда. Сторони детально обговорили європейську інтеграцію обох країн, а також ситуацію з російськими ударами. «Продовжимо наш двосторонній діалог», — підсумував Зеленський.

Для України участь Сербії в регіональному форматі має цілком прикладне значення. Белград традиційно балансує між європейським курсом і тісними зв'язками з Москвою, тож сам факт участі в спільній платформі розширює поле для переговорів. Питання євроінтеграції тут переплітається з безпековим: чим більше країн регіону координують позиції, тим складніше їх ігнорувати в ширшому європейському контексті.

Карпатський саміт також став майданчиком для оголошення нового об'єднання — Карпатської вісімки (С8). До неї увійшли Україна, Румунія, Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія, Австрія та Сербія. Такий склад охоплює країни з різними підходами до війни та різними економічними інтересами, і саме це робить формат чутливим до внутрішніх суперечностей. Водночас він дає Києву додатковий канал для розмови з сусідами напряму, без посередників.

Підсумок: конкретних нових домовленостей після зустрічі не оголошували — сторони підтвердили вже наявні та домовилися продовжувати діалог. Ключове тут радше в самому форматі: Україна намагається закріпити регіональну співпрацю як постійний майданчик, а не як разову подію. Наскільки дієвою виявиться Карпатська вісімка, стане зрозуміло з перших практичних рішень, а не з декларацій.