Зустріч Зеленського і Трампа: що змінилося у ставленні США до війни

28 липня в Білому домі відбулася закрита для преси зустріч президентів США та України. Дональд Трамп і Володимир Зеленський обговорили ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot, активізацію дипломатичного процесу — ймовірно, за участю Росії — та екстрений зимовий пакет із 300 ракет для захисту енергетики. Зеленський назвав зустріч «хорошою», але визнав: без антибалістики Росія може знищити українські електростанції та спричинити гуманітарну кризу.

Трамп пообіцяв допомогти, однак зазначив, що це складно через війну на Близькому Сході, де Patriot також критично необхідні. Виробник ракет, компанія Boeing, поки не готова передавати ліцензії третім країнам, а адміністрація США уникає коментарів. Тим часом Польща запропонувала розмістити спільне з Україною виробництво Patriot на своїй території — особливо після того, як російська ракета Х-101 впала неподалік Любліна. Прем’єр Дональд Туск заявив, що хоча ціллю, імовірно, була не Польща, такі інциденти можуть повторитися.

Одразу після зустрічі з Зеленським Сенат США процедурно відкрив шлях до розгляду законопроєкту про «пекельні санкції» проти Росії та її союзників. Документ, автором якого був покійний сенатор Ліндсі Грем, передбачає право президента США запроваджувати 100-відсоткові експортні мита для країн, що купують російські енергоносії. Найбільші імпортери російської нафти — Китай, Індія, Туреччина, Угорщина та Словаччина — за перше півріччя 2026 року придбали її на $52 млрд, що еквівалентно понад 10 тисячам ракет-перехоплювачів для Patriot. Імпорт газу з Росії (Китай, Японія, Франція, Бельгія, Іспанія) додав ще $18 млрд. Якщо закон ухвалять, це стане першим в історії випадком застосування масштабних імпортних мит як санкційного інструменту.

Паралельно зростає ймовірність активізації переговорного процесу. За даними Financial Times, спецпосланці Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер уперше погодилися приїхати до Києва — візит може відбутися в другій половині серпня. Водночас джерела в Москві стверджують, що Путін не готовий до змістовних переговорів щонайменше до лютого 2027 року. Аналітики зазначають: Трамп дедалі більше розчаровується в Путіні (телефонна розмова між ними, запланована на початок липня, досі не відбулася), натомість захоплюється українським виробництвом БПЛА. Однак для американського виборця зовнішня політика поступається внутрішнім питанням — інфляції, цінам на пальне та житло, а війна з Іраном має значно більший вплив на електоральні настрої, ніж війна в Україні.

Підсумок: найближчі 100 днів, за оцінкою Дональда Туска, можуть вирішити долю війни — і шанси на це 50 на 50. Чи стануть «пекельні санкції» реальним важелем впливу на Кремль, і чи зможе Трамп поєднати роль медіатора з внутрішньополітичними викликами — залежатиме від того, як швидко США перейдуть від обіцянок до дій.