Дефіцит бензину в Росії сягнув половини АЗС: що це змінює

До середини вересня пального бракує майже на кожній другій заправці Росії, а найгірша ситуація — у Санкт-Петербурзі та Ленінградській області. Розбираємо, як удари по НПЗ, ціни та визнання Кремля складаються в довготривалу паливну кризу.
Станом на 15 вересня бензин АІ-92 не продавали на 45% автозаправних станцій Росії, а АІ-95 — на 53%. Ще наприкінці серпня ці показники становили 33% і 38% відповідно. Такі дані отримані з аналізу повідомлень водіїв у краудсорсинговому сервісі gdebenzin, який охоплює 11 993 унікальні АЗС у 158 містах із населенням понад 100 тисяч осіб. Приблизно п'ята частина станцій щодня не мала достатньо свіжих даних, тож реальна картина може бути дещо іншою.
Дефіцит розвивається хвилями. Після піку 20 серпня, коли АІ-92 бракувало на 52% заправок, ситуація на короткий час покращилася — до 33% 29 серпня. Однак у вересні нестача знову почала зростати. Паралельно збільшується частка станцій, де водії стоять у чергах: з 19 серпня до 14 вересня вона становила 20–27% проти 9–19% наприкінці липня та в першій половині серпня. Ще виразніше зросла кількість АЗС із лімітами на продаж пального — за останній тиждень до 11–12% проти середніх 3,2% за серпень.
Найгостріше криза проявилася в Санкт-Петербурзі та Ленінградській області, де черги на заправках можуть тривати понад дві години. Поштовхом стало пошкодження Кірішського нафтопереробного заводу «Кінеф» — одного з найбільших виробників пального на північному заході Росії. Місцева влада готувалася запроваджувати обмеження, а поліпшення очікували не раніше початку жовтня. Гостру нестачу бензину протягом останнього тижня фіксували також у Новоросійську, Краснодарі, Іркутську, Пермі, Сургуті, Ростовській та Архангельській областях, у Ямало-Ненецькому й Ханти-Мансійському автономних округах.
Погіршення збіглося з новою хвилею ударів по нафтопереробних підприємствах. У серпні зафіксовано щонайменше 23 успішні атаки на російські НПЗ — майже вдвічі більше, ніж у липні. Серед постраждалих наприкінці літа — «Славнефть — ЯНОС» у Ярославлі, НОРСІ в Нижньогородській області, «Кінеф» у Кирішах і Пермський НПЗ. У вересні повідомлялося про удари по комплексу «ТАНЕКО» в Татарстані, підприємствах у Рязані та Сизрані, а також по великих переробних потужностях у Саратовській області й Краснодарському краї. Частина цих заводів після атак повністю або частково зупиняла роботу. За оцінками російських і міжнародних джерел, внутрішнє виробництво бензину нині покриває лише близько двох третин потреб ринку.
На початку вересня президент РФ Володимир Путін, відповідаючи на запитання про тривалість дефіциту, заявив, що росіянам потрібно «бути готовими до всього». Він також визнав, що влада не очікувала серії атак на об'єкти нафтопереробки та енергетичної інфраструктури. Дефіцит вже відбився на цінах: за даними Росстату станом на 14–15 вересня, бензин подорожчав у середньому на 21% порівняно з груднем 2025 року — АІ-92 на 21,4%, АІ-95 на 21%. Середня роздрібна ціна всіх марок сягнула 78,51 рубля за літр. Учасники ринку очікують подальшого тиску на ціни через зростання витрат виробників, тоді як дизельне пальне поки що потерпає від дефіциту менше, адже його виробництво перевищує внутрішнє споживання.
Для пересічних росіян це означає довші черги, обмеження на заправках і відчутніший удар по сімейних бюджетах, особливо в регіонах, де без авто годі дістатися роботи чи лікарні. Для країни загалом — зростання витрат бізнесу, ризики для логістики та сільського господарства напередодні опалювального сезону. Ключове питання — чи встигне РФ відновити переробку до холодів, адже навіть офіційні прогнози не обіцяють швидкого полегшення.
Читайте також
Ще в розділі «Світ»
- Сухопутна блокада Ірану: що обговорюють Трамп і Нетаньяху
- Трамп оголосив економічну війну проти Ірану: що це означає
- Зеленський пропонує Трампу часткове перемир'я: енергетика та морські шляхи
- Залужний: Росія навчилась протидіяти майже всій зброї НАТО, але є винятки
- Путін схвалив залучення важкохворих до служби: що це означає






