Удари по НПЗ чи Ормузька протока: що насправді рухає ціни на дизель

Президент США Дональд Трамп публічно закликав Київ припинити атаки на російську нафтопереробну інфраструктуру. За його словами, саме ці удари штовхають угору світові ціни на дизельне пальне, і тому Володимир Зеленський "має припинити вибивати дизельне паливо в росії", адже це "шкодить усьому світу".

Оцінки ринку, утім, розставляють акценти інакше. Енді Ліпоу з Lipow Oil Associates підрахував: через обмеження росією експорту на тлі українських ударів зі світового ринку зникло близько 800 тис. барелів дизпального на добу. Вплив закриття Ормузької протоки аналітик оцінює приблизно у 1,2 млн барелів на добу — тобто в півтора раза більше.

Для споживачів це означає, що ціна на пальне на заправках залежить не від одного, а від кількох переплетених чинників: логістики на Близькому Сході, експортної політики росії та санкційного режиму. Спроба звести все до ударів по НПЗ спрощує картину — і водночас перекладає відповідальність за дороге пальне на одну зі сторін конфлікту.

Показово, як на заяву відреагували в москві. Речник кремля дмитро пєсков назвав ідею припинити удари по енергетичній інфраструктурі "дуже гарною", але додав, що головна проблема для росії — доступ нафтопродуктів до світових ринків. "Другим необхідним кроком є, звичайно, зняття санкцій. Тільки тоді світ буде належним чином забезпечений цими нафтопродуктами", — заявив він. Так заклик Трампа перетворився на аргумент у давнішій розмові про послаблення обмежень проти російського експорту.

Отже, заяви про провину України у зростанні цін на дизель виглядають радше політичним обрамленням, ніж економічним поясненням. Українські удари справді створюють проблеми російській нафтопереробці, але на світовий баланс пального більше впливає ситуація в Ормузькій протоці. Для України ж важливо, щоб дискусія про ціни не стала приводом для тиску на її військові рішення — чи для торгів навколо санкцій.