Санкції проти БНК: під загрозою водопостачання шести міст Львівщини

ТОВ «СП «БНК» звернулося до президента, прем'єр-міністра та РНБО з проханням переглянути санкції, запроваджені указом від 3 серпня 2026 року. Підприємство, яке працює на Стинавському родовищі майже 30 років, змушене було 4 серпня зупинити всі фонтанні свердловини після того, як контрагенти — АТ «Укрнафта» та ТОВ «Оператор ГТС України» — припинили співпрацю.

Головна проблема, на якій наголошує компанія, — небезпека для водопостачання. Родовище розташоване в межах зони санітарної охорони Стрийського водозабору, який забезпечує питною водою Львів, Стрий, Моршин, Дрогобич, Трускавець і Стебник. Раптова зупинка свердловин старого фонду, за словами фахівців, може призвести до зростання тиску та міграції вуглеводнів у водоносні горизонти. Якісна консервація потребує проєкту, підрядників і фінансування, а санкції блокують усі ці можливості.

У БНК наголошують, що рішення про санкції не містить жодних обґрунтувань чи посилань на факти порушень. Компанія заявляє, що за час повномасштабної війни сплатила понад мільярд гривень податків, допомагала ЗСУ, а серед її учасників — АТ «Укрнафта» з часткою 25,1%, яке регулярно отримувало дивіденди. Також підприємство вказує, що жодних судових рішень чи запитів від СБУ щодо його діяльності не було.

Зупинка видобутку вже має економічні наслідки: у першому півріччі 2026 року компанія щодня видобувала близько 43 тонн нафти та 68 тисяч кубометрів газу, сплачуючи понад 1,5 мільйона гривень до бюджетів. Тепер 59 працівників підприємства опинилися без зарплати, а банки заблокували рахунки. Компанія звернулася до ДСНС та екологічної інспекції щодо загрози надзвичайної ситуації техногенного характеру.

Підсумок: ситуація навколо БНК демонструє, як санкційна політика може впливати на критичну інфраструктуру та екологічну безпеку. Подальший розвиток подій залежить від того, чи перегляне РНБО своє рішення та чи вдасться уникнути екологічної катастрофи.