Ескалація як порятунок: чому Путін обирає війну замість миру

Рішення про посилення бойових дій, за інформацією джерел, близьких до Кремля, ухвалене після кількох тижнів вагань. Головний мотив — не геополітичні амбіції, а внутрішньополітичне виживання: російська система не пробачає поразок, тож визнати недосягнення навіть мінімальної мети означало б для очільника Кремля фізичну загрозу. За словами одного з інсайдерів, Путін прямо казав наближеним: «Вони мене повісять».

Водночас у Росії накопичуються тривожні для влади тенденції. Удари українських дронів по нафтопереробних заводах, обмеження інтернету та відсутність перспектив підривають відчуття нормальності. Опитування фіксують, що 57% росіян вважають ситуацію в країні напруженою, довіра до телепропаганди падає, а серед молоді зростають заклики припинити війну. Рейтинг схвалення Путіна знижується.

Ще більш похмурі настрої панують серед еліт. Їх непокоїть не стільки економіка чи брак військових успіхів, скільки змарнований час: за будь-якого результату майже п'ять років вважатимуться провалом. У середовищі наближених до Кремля поширюється відчуття, що «цар голий». Як зазначають аналітики, жодна окрема проблема не є фатальною для Путіна, адже він має ресурси та репресивний апарат, проте сприйняття ситуації відіграє вирішальну роль.

Очікувані сценарії ескалації передбачають посилення ударів по українській енергетиці та збільшення чисельності військ. Джерела стверджують, що Путін готовий залучити ще 300–400 тисяч осіб без формального оголошення нової мобілізації, використовуючи чинний указ і тиск на регіональну владу. Поза межами України можлива активізація гібридних атак проти союзників Києва, зокрема на підприємства, що виробляють озброєння, та маршрути постачання допомоги. Водночас західні розвідки не вбачають у Путіна прагнення до прямого зіткнення з НАТО.

Жоден із цих кроків не вирішує системних проблем Росії. Продовження війни лише виснажує економіку та політичний капітал Кремля, а нова ескалація посилює страждання населення і ризики нестабільності — як усередині країни, так і на міжнародній арені.