Іран і Куба демонстративно покинули залу Генасамблеї ООН під час виступу Трампа

Інцидент стався у вівторок під час щорічної сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку. Іранська делегація покинула залу після того, як Дональд Трамп згадав про американські удари по Ірану, завдані протягом останніх шести місяців. Представники нижчого рівня та делегати вийшли приблизно через десять хвилин після початку промови. Президент Ірану та міністр закордонних справ країни перебували в Нью-Йорку на полях сесії, однак на виступі Трампа присутні не були.

Згодом зал залишила й кубинська делегація. Це сталося після того, як американський президент назвав Кубу «невдалою державою» та заявив, що «свобода» для неї є неминучою. Таким чином, обидві делегації обрали мовчазну форму протесту замість відкритої реакції на репліки з трибуни.

Для розуміння контексту варто згадати хронологію подій. Операція «Епічна лють» проти Ірану була розпочата США та Ізраїлем 28 лютого, а 16 вересня Трамп заявив, що сподівається на близьке завершення війни з цією країною. Отже, виступ на Генасамблеї відбувався на тлі активної фази конфлікту, що й пояснює гостру реакцію іранської делегації на згадку про удари.

Що це означає на практиці? Демонстративний вихід із зали — це дипломатичний сигнал, розрахований на власну аудиторію та союзників, а не спроба вплинути на позицію Вашингтона. Для Тегерана та Гавани такий крок дозволяє зберегти образ незгоди з політикою США, не вдаючись до прямих переговорів чи заяв. Водночас подібні жести на майданчику ООН дедалі частіше замінюють змістовний діалог, що ускладнює пошук компромісів у чутливих питаннях — від ядерної програми до санкцій.

Підсумок: демарш іранської та кубинської делегацій засвідчив глибину розбіжностей між США та цими країнами, але навряд чи змінить перебіг подій навколо Ірану. Радше це символічний жест, який фіксує стан відносин, аніж інструмент, здатний на них вплинути.