Як Кремль ховає Путіна: бронепоїзд, фальшиві кабінети та «консерви»

Рівень засекреченості навколо російського президента настільки високий, що аналітикам доводиться вивчати навіть стан рослин в інтер'єрі, аби зрозуміти, коли насправді відбувалися показані Кремлем події. Для таких заздалегідь записаних заходів у РФ навіть існує спеціальний термін — «консерви». Тобто зустріч може відбутися за кілька днів або тижнів до того, як її покажуть як актуальну.

Розслідувачі встановили, що Путін має практично однакові робочі кабінети щонайменше в кількох резиденціях. Це дозволяє Кремлю транслювати відео нарад, не розкриваючи, де саме перебуває президент. Відрізнити приміщення можна лише за дрібними деталями — розташуванням дверних ручок, стиків на стінах та інших елементів інтер'єру. Журналіст-розслідувач Михайло Рубін зазначає: «Публічний образ Путіна — це вигадка, абсолютна брехня від початку до кінця».

Окремий елемент системи безпеки — спеціальний президентський поїзд. Зовні він нагадує звичайний пасажирський склад, але має бронювання, президентський кабінет, спеціальний зв'язок, тренажерну залу та спа-зону. Поблизу щонайменше трьох заміських резиденцій Путіна збудували залізничні відгалуження й закриті станції. Наприклад, біля резиденції на Валдаї супутникові знімки показали станцію з вертолітним майданчиком, якої немає в публічних розкладах. Колишній співробітник Федеральної служби охорони РФ стверджував, що Путін віддає перевагу потягам, оскільки так складніше відстежувати його переміщення.

Одержимість Кремля секретністю посилилася ще під час пандемії COVID-19, коли чиновники перед зустрічами з Путіним проходили тривалий карантин. Після початку повномасштабної війни проти України заходи стали ще жорсткішими — особливо після того, як українські безпілотники почали завдавати ударів дедалі глибше на території Росії. У Москві регулярно обмежують мобільний інтернет, а частина великих президентських кортежів, за чутками, може бути хибною, щоб приховати реальний маршрут лідера.

Така система потрібна Кремлю не лише для фізичної безпеки Путіна, а й для створення образу президента, який нібито постійно працює та повністю контролює ситуацію. Водночас у Росії погіршується економічна ситуація: дефіцит бюджету, запланований на весь 2026 рік у $50 млрд, уже за перше півріччя сягнув приблизно $80 млрд. Кремль не скорочує витрати на військово-промисловий комплекс і збільшує фінансування силового блоку, тоді як соціальні видатки урізають. Невдоволення росіян можуть посилювати зростання цін на пальне, удари по нафтопереробній інфраструктурі та висока інфляція.