Кушнер заперечив Путіну щодо Донбасу: що стоїть за суперечкою про "рік потому"

За даними джерел, близьких до переговорів, під час останнього візиту до Москви представників президента США Дональда Трампа — Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера — зять американського президента не погодився з твердженнями Володимира Путіна щодо перспектив російського наступу. Господар Кремля, за описом співрозмовників, тримався впевнено: запевняв, що за кілька місяців російські війська нарешті візьмуть під контроль увесь Донбас, і додавав, що Росія готова зруйнувати українську електромережу, аби створити умови для "жахливої зими".

Кушнер відреагував на це стримано, але прямо: "З усією повагою, ви казали нам це саме рік тому". Далі він поцікавився, якою буде ймовірність того, що за рік, коли американська делегація приїде знову, Путін повторить ті самі слова. І запитав, чи не означає це, що рік буде втрачено даремно. Про цей епізод розповіли людина, обізнана з перебігом переговорів, та американський чиновник — він ілюструє, наскільки складним залишається шлях до припинення війни.

Для України та її партнерів ця суперечка має цілком практичний вимір. Якщо російські обіцянки про захоплення Донбасу повторюються з року в рік, то й будь-які домовленості, побудовані на цих обіцянках, втрачають сенс. Саме тому питання Донбасу стало одним із вирішальних у переговорному процесі. Президент України Володимир Зеленський після зустрічі з Віткоффом і Кушнером у Києві наголошував, що йдеться не лише про територію, а про війну "на виживання й на виснаження", і називав Донбас "форпостом України в багатьох питаннях". За його словами, територіальні питання можуть вирішуватися лише на рівні лідерів.

Контекст додає ваги сумнівам Кушнера. На початку вересня джерело, наближене до Кремля, повідомляло, що Путін досі прагне захопити весь Донбас — тепер уже до кінця 2026 року, і що Москва не готова домовлятися про лінію фронту, доки не досягне цієї мети. Водночас західні воєнні аналітики вважають такий сценарій малоймовірним через повільні темпи російського наступу. Заступник очільника Офісу президента Павло Паліса зазначав, що окупантам роками не вдається досягти жодного оперативного успіху в Донецькій області, і що терміни виходу на кордони регіону переносилися вже 15 разів.

Паралельно з'явилася інформація про нібито новий "мирний план" США, який американські переговорники привезли до Москви 5 вересня. Серед можливих пунктів називали відведення ЗСУ з Донбасу, створення буферних зон із потенційним розміщенням там контингенту ООН, зміну статусу Донбасу, проведення виборів в Україні та референдум щодо змін до Конституції, які передбачали б відмову від силового повернення цих територій, а також позаблоковий статус України. Офіційного підтвердження цих пунктів немає, і саме тому вони лишаються предметом обговорення, а не домовленістю.

Нині Білий дім шукає способи змусити Росію до миру на тлі відмови України віддавати свої території та ухвалення Палатою представників США законопроєкту покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема про "пекельні санкції" щодо РФ. Адміністрація Трампа діє за принципом батога і пряника, і, як зазначають, зараз у центрі уваги, схоже, саме пряник — зокрема можливість укладення американських бізнес-угод з Росією ще до завершення війни, хоча раніше Трамп таку можливість заперечував.

Підсумок простий: суперечка про "рік потому" — це не риторична деталь, а тест на довіру. Якщо Кремль знову переносить власні дедлайни, то будь-який план, що спирається на його обіцянки, ризикує залишитися на папері. Для України це означає, що ціна помилки в розрахунках вимірюється не місяцями переговорів, а безпекою людей і самою можливістю зберегти державу.