США можуть підписувати бізнес-угоди з РФ до завершення війни: що це змінює для України

За інформацією джерел, знайомих із перебігом перемовин, адміністрація Дональда Трампа допускає укладення бізнес-угод із РФ до того, як російські війська припинять бойові дії проти України. Американський чиновник пояснює це тим, що такі домовленості мали б продемонструвати серйозність намірів Вашингтона перезавантажити відносини з Москвою. Фактично йдеться про відступ від торішньої обіцянки Трампа не укладати ділових угод із Росією, «доки не буде вирішено питання війни».

Контекст цього рішення — глухий кут у переговорах. Під час зустрічі в Кремлі Володимир Путін переконував посланців Трампа, що за кілька місяців російські війська захоплять увесь український Донбас, а РФ готувалася до ударів по українській енергетиці, створюючи передумови для важкої зими. Джаред Кушнер заперечив: «З усією повагою, ви казали нам саме це рік тому. Які шанси, що ми повернемося сюди через рік, а ви знову будете говорити те саме? Може, нам не треба втрачати ще один рік?» Стало очевидно, що Україна не відступить із тієї частини своєї території, яку, на думку Путіна, він має контролювати до кінця війни. Саме тому Кушнер і Стів Віткофф шукають нові способи спонукати Москву до припинення вогню.

Водночас Конгрес США схвалив історичний законопроєкт про санкції проти російського енергетичного сектору, який передано на підпис Трампу. Він дозволить запроваджувати мита до 100% проти найбільших покупців російської нафти чи газу, а також санкції проти російських високопосадовців, бізнесменів і фінансових установ. «Цей законопроєкт паралізує російську військову машину і нарешті змусить Путіна сісти за стіл переговорів», — заявив конгресмен-республіканець Майкл Маккол. Однак адміністрація, схоже, робить ставку саме на «пряники»: за словами чиновника, укладення частини угод до закінчення війни могло б переконати антиамериканських яструбів з оточення Путіна, що Трамп справді хоче нових відносин із Росією.

Що це означає для України та її союзників? По-перше, підхід Білого дому суперечить логіці, якої дотримуються і республіканці, і демократи в Конгресі, європейські партнери Києва та сама Україна: лише посилення економічного й військового тиску може змусити Путіна піти на компроміс. Колишній дипломат ЄС у Києві, нині аналітик компанії R. Politik Балаж Ярабік бачить ознаки того, що США «розглядають можливість більших поступок на користь Росії»: «Вашингтон зараз дає зрозуміти, що деякі угоди можуть бути укладені, якщо Москва спочатку продемонструє конкретну стриманість. Раніше Вашингтон відмовлявся підписувати такі угоди до укладення перемир'я». По-друге, конкретика угод залишається невідомою. Радник Кремля з зовнішньої політики Юрій Ушаков після зустрічі Путіна з Віткоффом і Кушнером 5 вересня говорив про «досить детальне» обговорення економічних питань і «потенційних великих взаємовигідних російсько-американських проєктів». Російські чиновники пропонували угоди щодо рідкісноземельних елементів та алюмінію, спільних підприємств в Арктиці й навіть залучення американських компаній до продажу російського газу Європі. Сам Трамп називав економічний потенціал РФ «величезним», але раніше ставив угоди як винагороду після укладення миру.

Кушнер на форумі YES у Києві заявив, що завдання адміністрації «як посередника» — «знайти креативне рішення», яке «дозволить обом сторонам рухатися вперед», і що Путін «також дуже відданий цій справі». Частина аудиторії зустріла ці слова сміхом — красномовний сигнал про скепсис союзників України. Невдовзі російський реактивний безпілотник атакував локомотив цивільного потяга біля кордону з Польщею; на станції в цей час перебував інший потяг із іноземною делегацією, зокрема колишнім директором ЦРУ Девідом Петреусом.

Переговори щодо завершення війни цього року практично зупинилися — Віткофф і Кушнер зосередилися на конфлікті з Іраном. Поїздка до Москви, а потім до Києва виглядала спробою відновити процес. Україна очікує, що тристоронні переговори США, України та РФ можуть поновитися в жовтні, де обговорюватимуть можливість обмеженого перемир'я — припинення ударів по суднах у Чорному морі або по енергетичній інфраструктурі. Як зазначав у своїй статті Володимир Омельченко, енергетичне перемир'я може бути корисним для України перед зимою лише за умови взаємності, належного контролю та відповідальності за порушення, адже Росія може використати паузу для ремонту своїх НПЗ і накопичення засобів ураження, а потім завдати концентрованого зимового удару.

Підсумок: Вашингтон дедалі більше схиляється до економічних стимулів для Кремля, тоді як Конгрес і союзники наполягають на посиленні тиску. Для України це означає складнішу дипломатичну гру: будь-яке послаблення санкційної логіки до припинення вогню зменшує ціну війни для Москви й водночас підвищує ризики, що пауза в ударах працюватиме на користь російської армії, а не на захист українських міст.