Кушнер заперечив Путіну: обіцянки захопити Донбас звучать уже рік

Обмін репліками між російським диктатором і посланцями президента США Дональда Трампа стався під час зустрічі в Москві. Путін, за даними джерел, обіцяв протягом кількох місяців остаточно взяти під контроль увесь Донбас і завдати потужних ударів по українській енергосистемі, готуючи країні важку зиму. Джаред Кушнер у відповідь зауважив, що ідентичні обіцянки він чув від Путіна рік тому, тож іще один рік очікування навряд чи щось змінить.

Цей епізод добре показує, наскільки буксують дипломатичні зусилля Вашингтона. За понад півтора року спроб адміністрації Трампа зупинити російську агресію сторони так і не наблизилися до компромісу. Каменем спотикання залишається статус окупованих територій: Москва претендує на весь Донбас, хоча за роки боїв так і не спромоглася його повністю захопити, тоді як Київ наполягає, що жоден окупований клаптик землі не буде відданий. Українські посадовці неодноразово наголошували: остаточні рішення про кордони ухвалюють виключно лідери держав, а не переговорники нижчого рангу.

Паралельно Вашингтон діє одразу на двох напрямках. Цього тижня Конгрес США ухвалив закон про нові санкції проти російського енергетичного сектору — це має посилити тиск на Кремль і змусити його до поступок. Водночас адміністрація Трампа пропонує Росії економічні вигоди, розраховуючи, що саме зацікавленість у них підштовхне Путіна завершити війну. Сам Трамп раніше називав український конфлікт найскладнішим серед восьми, які він намагався врегулювати, і обіцяв домовленість найближчим часом. Інший сигнал лунав від постійного представника США при НАТО: вивести переговори з глухого кута могла б серія обмежених перемир'їв — щодо енергетичної інфраструктури та цивільних об'єктів.

Що це означає для України. По-перше, обіцянки Путіна захопити Донбас за кілька місяців не є чимось новим — це радше переговорний тиск, ніж реальний план, адже за роки повномасштабної війни Росія так і не досягла цієї мети. По-друге, санкції проти енергетики та ідея часткових перемир'їв свідчать, що Захід шукає проміжні кроки, а не швидке всеосяжне рішення. Для людей це насамперед означає збереження ризиків для енергосистеми та прифронтових регіонів, а для країни — продовження складної дипломатичної гри, де позицію Києва про непорушність територіальної цілісності поки що ніхто не скасовував.