Трамп обирає економічний тиск на Іран замість військової операції

·350 слівредакція
Світ

Президент США Дональд Трамп вирішив не вдаватися до нової військової операції проти Ірану, натомість зосередившись на посиленні економічного тиску. Це означає зміну тактики Вашингтона, яка має прямі наслідки для глобальних ринків і безпеки в регіоні Перської затоки.

Ще тиждень тому Трамп був близький до наказу про відновлення повномасштабних бойових дій, однак під час останнього інтерв'ю він утримався від нових військових погроз на адресу Тегерана. Замість цього американський лідер наголосив на неефективності військового сценарію, вказавши на складне економічне становище Ірану.

«Ми поки що не форсуємо події. Ми лише ведемо з ними напівпереговори. Ми просто спостерігаємо за Іраном із його величезною інфляцією та тим фактом, що вони не мають грошей», – заявив Трамп. За його словами, країна нібито не має достатньо коштів для виплат військовим, а морська блокада з боку США ще більше погіршила економічну кризу.

Важливим чинником у рішенні Трампа стало падіння ціни на нафту до трохи більше ніж $75 за барель, що дозволяє американцям менше відчувати економічні наслідки потенційного конфлікту. Водночас угода між Іраном, Оманом і США щодо руху суден через Ормузьку протоку вже узгоджена, але її оголошення відкладається вже кілька днів. За умовами домовленості Іран отримає частковий контроль над рухом у протоці, якого не мав до війни. Катарські та пакистанські посередники очікували, що про угоду оголосять у середу, 5 серпня, однак згодом ці перспективи згасли.

На цьому тлі всередині іранської влади посилюються розбіжності. Прихильники президента Масуда Пезешкіана серйозно занепокоєні економічною кризою та вважають, що Тегерану необхідно домовитися зі Сполученими Штатами. Натомість група на чолі з командувачем Корпусу вартових ісламської революції Ахмадом Вахіді виступає проти будь-яких поступок Вашингтону.

Таким чином, Вашингтон свідомо обирає стратегію виснаження Ірану через економічні важелі, уникаючи прямого військового зіткнення. Це створює нову реальність для регіону: нафтові ринки залишаються чутливими до будь-яких змін у переговорах щодо Ормузької протоки, а внутрішньополітична боротьба в Тегерані може визначити, чи вдасться уникнути ескалації.

Читайте також