Наступ на Донеччині, заяви Трампа про перемир'я і санкції проти РФ: що це означає

Українські підрозділи пішли в наступ на півночі Донецької області, у районі Лимана. Командувач 3-го армійського корпусу Андрій Білецький підтвердив, що від ворожих груп зачищено 75 кв. км, ще 10 кв. км деокуповано. Зокрема, звільнено Новоселівку, Олександрівку, Ярову, околиці Корового Яру та Середнє. За словами Білецького, втрати противника на цьому етапі — близько 1500 солдатів, понад 12 тисяч безпілотників і сотні одиниць бронетехніки, артилерії та автомобільної техніки. Ударів завдано по боєздатності 20-ї та 25-ї армій РФ. Підрозділи безпілотних систем додатково перерізали логістичні маршрути, через що російське постачання пально-мастильних матеріалів довелося перенести за межі України — до Воронезької області.

Для людей у прифронтових громадах це передусім означає, що лінія фронту в цьому районі почала рухатися в інший бік. Водночас масштаб просування поки що вимірюється десятками квадратних кілометрів, а не зміною ходу війни. Паралельно президент Володимир Зеленський разом із міністром оборони Євгенієм Хмарою та головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим визначили наступні пріоритетні цілі для військових операцій, потрібний для них обсяг засобів і заходи підготовки.

Окремо Генштаб ЗСУ оприлюднив підрахунок втрат російської армії за 2026 рік: 301 030 солдатів убитими та пораненими. Це можна порівняти з особовим складом майже 150 мотострілецьких полків. Найважчим для окупантів видався літній період — 124 170 військовослужбовців: у червні 39 290, у липні 42 860, у серпні 42 020. За середину вересня втрати вже сягнули 20 360 осіб. Такі цифри важливі не самі собою, а як індикатор того, скільки ресурсу Кремль готовий витрачати, не змінюючи цілей.

На цьому тлі гучно прозвучала заява президента США Дональда Трампа про нібито досягнуте енергетичне перемир'я: Україна начебто погодилася не бити по російських енергооб'єктах, а Росія — по українських. Про це він написав у TruthSocial, там же пов'язавши зростання світових цін на дизельне пальне переважно з війною Росії проти України, а не з ситуацією довкола Ірану. Утім, остаточної угоди немає. За даними джерел Financial Times, Трамп поспішив із заявою, а російський диктатор не хоче укладати домовленість до зими, бо розраховує, що удари по українській енергетиці посилять тиск на Київ. Сама ж заява, за свідченням двох високопоставлених українських посадовців, покликана показати американській громадськості, невдоволеній цінами на пальне, що Вашингтон над цим працює.

Зеленський відреагував майже одразу: Україна готова утриматися від ударів по інфраструктурі РФ, якщо партнери гарантують, що Росія не битиме по українських енергооб'єктах. Під захистом, за його словами, мають бути об'єкти, що забезпечують базові потреби населення — енергетика, продовольство, логістика. «Щодня мішенями стають українські об'єкти енергетики, портова інфраструктура, логістика, навіть склади з продовольством і фармацевтикою», — заявив він. Президент назвав американську пропозицію сильною і такою, що може стати першим кроком до деескалації, але наголосив: Росія не демонструє реальної готовності завершити війну, а домовленість має бути «сильною і справедливою», а не тимчасовим рішенням, прив'язаним до виборів у РФ. «Ми очікуємо на конкретику від наших партнерів», — додав він.

Кремль на ідею відповів у власному стилі. Речник Путіна Дмітрій Пєсков сказав, що Москва оцінює її позитивно, але вона працюватиме лише за умови припинення ударів по російських танкерах і часткового зняття санкцій. За його словами, безпечна робота НПЗ і нарощування виробництва нафтопродуктів світових проблем не вирішують — ключове нібито в «вивезенні нафтопродуктів», а достатньо пального й нижчих цін можна досягти лише після зняття обмежень.

Поки тривають ці переговори, обстріли не припиняються. У ніч проти 15 вересня Росія атакувала Київ реактивними безпілотниками, вранці удари продовжилися. Зафіксовано влучання по двох АЗС у Дарницькому та Голосіївському районах, по складах в Оболонському та нежитловій забудові в Солом'янському. Пошкоджено складські приміщення, ресторан швидкого харчування і бізнес-центр. Одна людина загинула, восьмеро постраждали. Голова правління Укрнафти Богдан Кукура підтвердив удари по двох автозаправних комплексах мережі на правому й лівому берегах Києва, по одному з об'єктів був повторний удар. За даними КМВА, з початку року російські удари пошкодили 16 АЗС у столиці, і тепер Росія б'є по них прицільно. Через дронові атаки та артилерійські обстріли на ранок з'явилися нові знеструмлення в Донецькій, Запорізькій, Харківській, Херсонській і Волинській областях.

Україна відповідає. Сили оборони уразили нафтопереробний завод у Сизрані Самарської області, підприємство з виробництва дронів у Таганрозі Ростовської області та майданчик підготовки й пуску дронів в Орловській області. «Росія не припиняє ударів по нашій енергетиці, звичайній логістиці та критичній інфраструктурі. І наші відповіді їм за це — відчутні», — написав Зеленський у Telegram, згадавши також влучання в Чорному морі. Показово, що Таганрог, розташований за 40 км від кордону України та 180 км від лінії фронту, залишився без «Панцирів», С-300 та С-400, тоді як Москва й маєтки Путіна оточені сотнями засобів ППО. Про це написало профільне видання Defense Express. У місті працює ТАНТК ім. Берієва — один із трьох майданчиків ремонту й модернізації стратегічних бомбардувальників Ту-95МС, основний розробник і виробник літаків А-50 та А-100 «Прем'єр», а також літаків-амфібій Бе-200.

Паралельно рухається санкційний трек. Комітет з питань регламенту Палати представників США схвалив двопартійний законопроєкт, співавтором якого був покійний сенатор Ліндсі Грем, про посилення санкцій проти РФ. Він дозволить президенту США застосовувати обмеження до осіб, які діють в інтересах російського уряду з метою затягування мирних переговорів, порушення укладеної угоди чи підриву влади в Україні, а також підвищувати мито до 500% на товари з Росії та країн, які свідомо беруть участь в обміні ураном і нафтопродуктами російського походження. Голосування в повному складі можливе вже наприкінці тижня. Крім того, США запровадили санкції проти російського ВТБ через допомогу Ірану в обході американських обмежень і переміщенні заморожених іранських активів на мільярди доларів.

Дипломатичний бік теж оживає: міністр закордонних справ РФ Сєргєй Лавров заявив, що планує зустрітися з держсекретарем США Марко Рубіо в кулуарах Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, яка триватиме 18–28 вересня, щоб обговорити бачення Вашингтоном ситуації в Україні. Він також сказав про готовність Росії «шукати розумні компроміси», але не допустити появи НАТО біля своїх кордонів.

Що з цього випливає для України. Наступ на Донеччині показує, що ініціатива на окремих ділянках фронту є, але вона потребує ресурсу — саме тому в Києві синхронно визначали наступні цілі та обсяги засобів. Енергетичне перемир'я, про яке оголосив Трамп, поки що існує лише на рівні заяв: одна сторона ставить умовою гарантії, інша — зняття санкцій і припинення ударів по танкерах. Тим часом обстріли енергетики й АЗС тривають, а отже, для цивільних нічого не змінилося. Водночас санкційний законопроєкт у США та новий пакет оборонної допомоги від Фінляндії засвідчують, що підтримка не зупиняється. Найближчі тижні покажуть, чи перетворяться слова про деескалацію на щось відчутне на землі — чи залишаться ще однією заявою на тлі продовження війни.