Петреус: ізоляція Криму перетворює його з «перлини» на тягар для Путіна

За словами Петреуса, українські сили щомісяця виводять з ладу або ранять більше російських солдатів, ніж Росія встигає мобілізувати. Окремо він звернув увагу на удари в глибокому тилу: за його даними, знищено 285 суден, які зазвичай забезпечували постачання до Криму товарів, матеріалів і нафтопродуктів. На півострові, зазначив генерал, зникає світло й відключається вода, і цілком імовірно, що взимку там не буде електроенергії.

«Крим стане для Путіна тягарем, а не "перлиною в короні"», — наводить його слова пресслужба форуму. Такий розвиток подій має практичні наслідки: утримання півострова вимагає від Росії дедалі більших ресурсів — і військових, і цивільних, — тоді як віддача від нього для окупаційної влади зменшується. Для жителів Криму це означає подальше погіршення базових умов життя, а для України — додатковий важіль тиску на противника без необхідності масштабних наземних операцій.

Петреус також говорив про удари по російських нафтопереробних заводах, логістичних складах, системах протиповітряної та протиракетної оборони й об'єктах військово-промислового комплексу, які завдають значних збитків. Окремо він відзначив масштабування українського оборонного виробництва: «Замість 8 млн дронів цього року хочуть виготовити 10 млн». Це свідчить про те, що Україна робить ставку на власні технології та асиметричні засоби, а не лише на постачання з-за кордону.

Зустріч була присвячена викликам, які чекають на Україну цієї зими. У ній взяли участь голова КБФ, прем'єр-міністр України у 2014–2016 роках Арсеній Яценюк, генерал Девід Петреус і спеціальний представник США з питань України у 2017–2019 роках посол Курт Волкер. Модерував розмову директор європейського офісу КБФ Марцін Бужаньський. Форум заснований фондом «Відкрий Україну».

Отже, ключовий меседж Петреуса полягає в тому, що тиск на Крим і російську логістику поступово змінює баланс: те, що Москва вважала стратегічним здобутком, перетворюється на джерело витрат і вразливості. Для України це означає потребу зберігати темпи ударів і розвивати власне виробництво, а для її партнерів — розуміння, що підтримка цих спроможностей дає відчутний результат на полі бою і в тилу ворога.