Німеччина відмовилася виходити з МКС: що означає суперечка з Вашингтоном

Берлін публічно відкинув заклик Дональда Трампа до масового виходу країн із Міжнародного кримінального суду. Це рідкісний випадок, коли розбіжність із адміністрацією США визнають відкрито.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Берлін не має наміру залишати Міжнародний кримінальний суд. «Ми, звичайно ж, цього не робитимемо», — сказав він, назвавши МКС важливою інституцією. Привід для реакції — виступ президента США на загальних дебатах Генеральної асамблеї ООН, де він закликав міжнародну спільноту масово вийти зі складу суду.
За словами німецького дипломата, сам заклик йому не цілком зрозумілий, а це питання він відніс до тих сфер, де доводиться визнати прикру розбіжність у політиці з адміністрацією США. Вадефуль наголосив, що МКС є частиною заснованого на правилах порядку, який світ установив для себе, а також виразом принципу поділу влади, верховенства права та відстоювання гуманності.
Для Німеччини ця позиція має практичний вимір. Участь у суді — це не лише декларація цінностей, а й зобов'язання співпрацювати з розслідуваннями та виконувати рішення. Вихід означав би відмову від інструменту, яким Берлін користується для тиску на воєнних злочинців, зокрема в справах, важливих для Європи. Окрім того, це був би сигнал, що правила можна залишати, коли вони незручні.
Тиск на МКС з боку Вашингтона пов'язаний головно з ордером на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу за війну в Газі. Ще в лютому 2025 року Дональд Трамп видав указ про санкції проти суду — у відповідь на обвинувачення у воєнних злочинах, висунуті Нетаньягу та колишньому міністру оборони Йоаву Галланту. Суд, що базується в Гаазі, з 2002 року переслідує найсерйозніші міжнародні злочини: геноцид, воєнні злочини та злочини проти людяності. Він береться до справи лише тоді, коли держави самі не бажають або не можуть провести розслідування.
Нині членами МКС є 125 держав. Юрисдикцію суду не визнають, зокрема, США, Ізраїль, Росія та Туреччина. На цьому тлі відмова Німеччини — однієї з ключових країн ЄС — має вагу: вона показує, що навіть найближчі союзники Вашингтона не готові демонтувати систему міжнародного правосуддя на його вимогу. Для України це теж має значення, адже саме МКС є одним із небагатьох механізмів, здатних притягнути до відповідальності за злочини, скоєні під час війни.
Коротко: суперечка між Берліном і Вашингтоном — не про одну установу, а про те, чи зберігаються спільні правила для всіх. Німеччина обрала зберігати їх принаймні на рівні заяв і участі.
Читайте також
Ще в розділі «Світ»
- Як війни Росії та Ірану грають на руку Китаю: п'ять висновків
- Виснаження тривогами: як Росія використовує реактивні «Шахеди» для тиску на Україну
- Трамп заявив про енергетичне перемир'я: що це означає для України
- США визнали, що Україна відкинула нав'язаний «дух Анкориджа»
- Радники Трампа готуються до війни з Іраном до 2029 року: що це означає






