Україна між Вашингтоном і Пекіном: що означає зустріч Трампа та Сі

Україна опинилася в центрі переговорів між великими державами, де поряд з українським питанням стоять тарифи, Тайвань і торговельні суперечки. Політолог Віктор Таран бачить чотири можливі сценарії. Найсприятливіший для Києва — коли Китай не тисне на Москву відкрито, але непомітно підтримує енергетичне перемир'я та обмежує постачання компонентів подвійного призначення в обмін на торговельні поступки. Інший варіант — Пекін стає посередником у мирному процесі, отримуючи важіль впливу на Кремль, але інтереси України при цьому можуть розчинитися в балансі великих держав. Третій, найгірший, — Вашингтон тисне не на Москву, а на Київ, якщо війна заважатиме угоді з Китаєм: через заклики до «заморожування» чи умовність зимової допомоги. Четвертий — Україну згадають лише загальною фразою, бо для Китаю головне торгівля, мікросхеми, Тайвань та Іран.

За словами Тарана, прохання Зеленського логічне, адже без Китаю тиск на Росію завжди буде неповним. Але чи спрацює цей план, покажуть не заяви після 24 вересня, а конкретні кроки: реакція Москви на енергетичне перемир'я, готовність Трампа застосувати санкції за законом Ліндсі Грема та поведінка китайських компаній у торгівлі з Росією. Експерт аналітичного центру «Українська призма» Олександр Краєв вважає, що Трамп підписав законопроект Грема — Блюменталя та зробив заяви про ліцензії й потенційну передачу ракет у рамках ініціативи PURL саме в контексті зустрічі з Сі. Проте, на його думку, козирі Трамп підготував запізно, тоді як у Сі теж є чим торгуватися: блокада 30 % водної території Тайваню, провокації в Південно-Китайському морі, добудова островів Парасельського хребта, перегляд кордону в Японському морі. Краєв побоюється, що після зустрічі звучатимуть лише загальні фрази про небажання війни, а конкретики щодо України не буде, адже китайська дипломатія послідовно уникає цієї теми з 2022 року.

Політолог Вадим Трюхан також переконаний, що Трамп і Сі не дійдуть згоди щодо конкретних питань. На його думку, Китай закріплюватиме свою зону впливу, яка охоплює Росію, Африку та Азію, а зустріч завершиться заявами про неприпустимість ядерної війни та необхідність якнайшвидше завершити всі війни. Водночас він наголошує: ані Трамп не збирається тиснути на Путіна, ані Пекін цього робити не буде, бо Китаю вигідно, щоб війна тривала в млявому режимі — він заробляє на продажі комплектуючих для дронів і Росії, і Україні.

Окремо уваги заслуговує зустріч Марко Рубіо та Сергія Лаврова. Американська сторона передає російській дві пропозиції. Перша — асиметричне та компромісне всеосяжне енергетичне перемир'я: Україна не завдає ударів по НПЗ, портах і суднах, а Росія — по ТЕЦ, ТЕС і ЛЕП. Питання продовольчої безпеки, за словами Трюхана, тепер згадується лише побіжно. Друга — відновлення переговорів у двосторонньому форматі, ймовірно, на рівні переговорних команд, а не лідерів. Краєв вважає, що росіяни намагаються здійснити «damage control», побачивши, що зустріч Зеленського з Трампом пройшла добре і вони втрачають перевагу в очах американського президента. Конкретного результату він не очікує, але прогнозує посилення американських зусиль для досягнення миру.

За оцінкою Трюхана, ці зустрічі — початок відновлення дипломатичного діалогу, але все залежить від того, чи чинитиметься серйозний тиск на Путіна, якого наразі з боку США та Європи немає. Краєв допускає, що до листопада можливі одна-дві тристоронні зустрічі та початок переговорів про переговори. У листопаді відбудеться саміт АСЕАН, куди збирається Трамп, і вже лунають ідеї про тристоронню зустріч Вашингтон — Москва — Пекін; Пєсков три тижні тому казав, що Росія виступає за такий формат. На тлі цього Конгрес США розглянув законопроект про «пекельні санкції» проти Росії та Ірані — тіньовий флот, покупці російської нафти та мита до 100 % для країн, що підтримують Москву, а рішення ухвалюватиме особисто Трамп. Держсекретар США Марко Рубіо вважає, що війна йде не на користь Україні, але завдає Росії величезної шкоди.

Отже, для України ключове питання не в самих переговорах, а в тому, чи стане Київ суб'єктом цих домовленостей, чи предметом торгу поряд із тарифами та Тайванем. Найближчі тижні покажуть, чи перетворяться заяви на конкретні кроки.