Параноя Путіна паралізує російську владу — Foreign Affairs

Західні аналітики звертають увагу на те, що побудована Кремлем система контррозвідки після початку повномасштабної війни проти України обернулася проти самої держави. Якщо раніше ФСБ зосереджувалася на боротьбі з тероризмом та екстремізмом, то тепер головним завданням стало вистежування «шпигунів». Це призвело до того, що державні установи та приватні компанії, побоюючись репресій, почали приховувати точні дані, уникати ухвалення рішень і фактично перейшли в режим виживання.

Чистки торкнулися широкого кола відомств — від цифрового розвитку й оборони до культури та транспорту. Слідчі активно висували звинувачення у зловживанні владою, шахрайстві та розкраданнях співробітникам федеральних органів. Показовим став арешт колишнього заступника міністра цифрового розвитку Максима Паршина, який курував програму імпортозаміщення й мав добрі стосунки з міністром оборони Андрієм Бєлоусовим. Попри це, у жовтні 2025 року його засудили до дев'яти років ув'язнення за сумнівними звинуваченнями у хабарництві — щоб продемонструвати, що імунітету немає ні в кого.

Кадрова політика Кремля також свідчить про намагання зберегти контроль через вузьке коло лояльних людей. Прикладом є продовження повноважень голови Слідчого комітету Олександра Бастрикіна до 2027 року, попри те, що він уже перетнув пенсійний вік. Для цього ухвалюються спеціальні законодавчі зміни, які скасовують обов'язковий пенсійний поріг для високопосадовців, призначених президентом.

Така стратегія — точкова зміна законів під конкретних людей замість ротації — дозволяє диктатору зберігати важелі впливу на тлі затяжної війни. Однак параноя поширюється й на дипломатію: Москва публічно наполягає на власних умовах переговорів, не демонструючи готовності до реальних поступок. Зрештою, побудова всесильної силової держави може підірвати саму здатність Кремля керувати країною.