«Пекельні санкції» проти Росії: чому доля законопроєкту в США висить на демократах

·485 слівредакція
«Пекельні санкції» проти Росії: чому доля законопроєкту в США висить на демократах

Палата представників США переходить до фінального голосування за законопроєкт про масштабні санкції проти Росії та Ірану. Вирішальним для його ухвалення стане позиція демократів, які побоюються розширення повноважень президента.

15 вересня Палата представників подолала останню процедурну перешкоду на шляху до схвалення законопроєкту, відомого як «пекельні санкції», після чого має перейти до фінального голосування. Дебати в Палаті вестиме республіканець Майкл Маккол. Сенат схвалив ініціативу ще 7 серпня переважною двопартійною більшістю — 86 голосів проти 11.

У нижній палаті документ наштовхнувся на опір демократів. Причина не лише в санкціях: законопроєкт також передбачає можливість запровадження мит для країн, які купують російські енергоносії. Саме це положення викликало найбільший спротив. Як пояснює журналіст і медіарадник фонду Razom for Ukraine Остап Яриш, публічно демократи заявляють, що чинна редакція дає президенту Трампу змогу зловживати повноваженнями й вводити нові мита проти європейських союзників. Непублічно ж, за його словами, додаються й інші мотиви — від обурення тим, що сенатори не радилися з колегами з Палати представників, до незадоволення тим, що в назві документа фігурує ім'я Ліндсі Ґрема. Позицію багатьох демократів Яриш узагальнює так: «ми підтримуємо Україну, але не хочемо давати пас республіканцям перед виборами».

Троє впливових демократів — Ґреґорі Мікс, Річард Ніл і Дон Беєр — минулого тижня оприлюднили заяву, в якій наголосили: «демократи у Палаті представників залізні у своїй підтримці України, але законопроєкт Ліндсі Ґрема про санкції проти Росії та Ірану зробить більше шкоди, аніж добра». Водночас, за даними Axios, не всі демократи в Палаті поділяють позицію партійних лідерів.

Для України йдеться не про абстрактну процедуру, а про конкретний інструмент тиску на агресора. Президент Володимир Зеленський під час 22-ї щорічної зустрічі «Ялтинської європейської стратегії» (YES) у Києві наголосив, що «санкції потрібно вводити зараз», адже сильні обмеження — це той важіль, який мають США, аби позбавити Росію можливості щодня фінансувати війну проти України.

Республіканець, який вестиме дебати, вважає, що голосів для ухвалення вистачить. «Коли йдеться про законопроєкт щодо санкцій, на жаль, усе складніше, ніж мало б бути. У нас у Сенаті було голосування 86 проти 11 — здавалося б, не має бути складно і в Палаті представників, але є дехто в Республіканській партії, хто чинить опір. І є ті, хто в Демократичній партії проти, тому що вважають, що цей законопроєкт дає президенту забагато повноважень. Тож я думаю, що у нас є десь 218 голосів, тобто достатньо для ухвалення цього законопроєкту», — сказав він.

Якщо ж голосів забракне, робота над документом відновиться лише після виборів у листопаді, оскільки далі конгресмени вирушать до своїх округів. Якщо ж голосів вистачить, документ потрапить на підпис президенту. За оцінкою Яриша, наразі це єдиний проукраїнський законопроєкт у США за останні два роки, який має всі шанси стати законом. У червні друзі України святкували ухвалення іншого, «демократичного» законопроєкту — Ukraine Support Act, і тоді найбільшим викликом було зібрати голоси республіканців. Тепер ситуація дзеркально протилежна: саме від демократів залежить, чи вдасться зберегти двопартійність довкола України.

Підсумок очевидний: голосування покаже не лише долю конкретних санкцій, а й те, наскільки міцною залишається двопартійна підтримка України напередодні виборів. Для Києва ж ідеться про цілком практичну річ — чи матимуть США дієвий важіль фінансового тиску на Росію вже найближчим часом.

Читайте також