Підземні сховища пального: як Україна готується до воєнних ризиків

Перший віцепрем'єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль провів нараду, присвячену стану паливного ринку та його готовності до роботи в умовах воєнних загроз. Участь в обговоренні взяли представники профільних міністерств, податкової та митної служб, Антимонопольного комітету та бізнесу.

За підсумками наради було оголошено про старт експериментального проєкту з підземного зберігання пального. Його мета — створити систему сховищ, яка дозволить безпечно зберігати значні обсяги нафтопродуктів, захищаючи їх від ударів і диверсій. Пріоритетом визначено безперебійне постачання дизельного пального для потреб оборони та критичної інфраструктури.

Окремо уряд працює над диверсифікацією маршрутів постачання. Після зустрічі президента Володимира Зеленського з румунським колегою Нікушором Даном досягнуто домовленостей про розширення логістики через Румунію — зокрема залізничними та річковими шляхами. Наразі відповідні відомства двох країн опрацьовують практичну реалізацію цих планів.

За даними митниці, податкової служби та операторів ринку, станом на початок вересня запасів пального достатньо для забезпечення поточного споживання. Втім, досвід липня, коли на оптовому ринку виник короткочасний дефіцит попри значні обсяги поставок, свідчить про вразливість системи до логістичних збоїв.

Створення підземних резервуарів і розширення імпортних коридорів — це два паралельні напрями, які мають зробити паливне забезпечення стійкішим до зовнішніх шоків. Урядовці наголошують, що вжиті заходи вже дозволили стабілізувати ситуацію на ринку, але головні випробування можуть чекати взимку, коли споживання зросте, а ризики атак на енергетичну інфраструктуру лишатимуться високими.