Іран і Куба демонстративно вийшли із зали ООН під час промови Трампа

У вівторок, 22 вересня, під час виступу президента США Дональда Трампа на щорічній сесії Генеральної Асамблеї ООН іранська делегація покинула залу. Причиною стало те, що американський лідер згадав про удари по Ірані, які, за його словами, тривали останні пів року. У залі після цього залишилася одна людина. Іранська делегація вийшла приблизно за десять хвилин після початку промови; президент Ірану та міністр закордонних справ, які перебували в Нью-Йорку на полях сесії, у залі присутні не були.

У своєму виступі Трамп окреслив два можливі шляхи для Вашингтона щодо Тегерана. За його словами, він має вирішити, чи укладати угоду, яка дозволила б Ірану відбудувати економіку, чи вдатися до жорсткіших заходів. «Чи буде укладено угоду з Іраном, яка дозволить їм відбудувати країну і створити державу, набагато могутнішу, ніж вона коли-небудь була? Або ж я знищу Ісламську Республіку — і зроблю це швидко, не давши їм жодного шансу знову вбивати людей і руйнувати країни?» — сказав він. Трамп також зауважив, що домовленості з Тегераном можливі після виборів.

Згодом залу залишила й кубинська делегація — після того, як американський президент назвав Кубу «невдалою державою» та заявив, що «свобода» для неї неминуча. Для Гавани ці слова лягають на тлі глибокої енергетичної кризи: 18 вересня енергосистема острова вшосте за рік вийшла з ладу, і мільйони жителів залишилися без світла. Постачання палива до Куби припинилося після того, як США повалили владу Ніколаса Мадуро у Венесуелі. Адміністрація Трампа періодично натякає, що після Венесуели та Ірану саме Куба є наступним об'єктом уваги Вашингтона і що на неї чекає «новий світанок».

Що це означає для України та світу. Публічні демарші в ООН самі по собі рідко змінюють політику, але вони добре показують, наскільки конфліктними залишаються відносини Вашингтона з Тегераном і Гаваною. Для Ірану ставки — це передусім економіка: будь-яке пом'якшення санкцій чи їх посилення відчутно вдарить по нафтовому ринку, а отже, і по цінах на енергоносії у світі. Для Куби йдеться про виживання базової інфраструктури на тлі паливної блокади. Обидва сюжети також впливають на глобальну безпеку: заяви про можливі силові рішення змушують інші країни переглядати власні ризики. Для України ці події важливі ще й тому, що вони демонструють, як Вашингтон розставляє пріоритети у своїй зовнішній політиці — від санкційного тиску до прямих погроз застосування сили.

Підсумок: вихід делегацій Ірану та Куби — це символічний, але показовий жест. Він не зупинить промов і не змінить рішень, однак засвідчує, що напруга між США та їхніми опонентами залишається високою, а її наслідки відчуватимуть люди далеко за межами зали Генеральної Асамблеї.