Прах Євгена Коновальця повертається в Україну: що означає перепоховання

11 серпня 2026, 15:44 ·738 слівредакція

У Роттердамі завершили ексгумацію останків полковника Армії УНР і першого голови ОУН Євгена Коновальця. Його прах перевезуть до Києва та перепоховають на Національному військовому меморіальному кладовищі.

Процедуру ексгумації провели на кладовищі «Кросвейк» у Роттердамі 11 серпня. За дорученням президента Володимира Зеленського організаційні питання координували керівник ГУР Кирило Буданов, міністр закордонних справ Андрій Сибіга та голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров. На церемонії були присутні заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук, посол України в Нідерландах Андрій Костін, представники української громади та духовенство УГКЦ.

Прощання з Коновальцем відбудеться в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві, після чого його перепоховають з військовими почестями. Рішення про це Кабінет міністрів ухвалив ще 15 липня, визнавши Коновальця державним і військовим діячем, видатним борцем за незалежність України XX століття. План заходів передбачає урочисту зустріч останків на кордоні та вшанування в Києві.

Євген Коновалець народився 1891 року на Львівщині, навчався у Львівському університеті. У Першу світову війну воював у австрійській армії, потрапив у російський полон, а після втечі в 1917-му опинився в Києві. Там він став одним із організаторів Січових стрільців і командував цим підрозділом, який вважався одним із найбоєздатніших в Армії УНР. Після поразки визвольних змагань Коновалець залишився за кордоном, у 1920 році очолив Українську військову організацію, а в 1929-му на Віденському конгресі його обрали головою проводу ОУН.

Радянські спецслужби планували ліквідацію Коновальця ще з 1933 року. У травні 1938-го агент НКВС Павло Судоплатов передав йому в Роттердамі коробку цукерок із вибуховим пристроєм. Коновалець загинув на місці, йому було 46 років. Могила на кладовищі «Кросвейк» мала статус тимчасової — передбачалося, що згодом його перепоховають в Україні.

Повернення останків Коновальця є частиною ширшого процесу формування національного пантеону. У травні на тому ж меморіальному кладовищі перепоховали Андрія Мельника, а 1 липня Верховна Рада ухвалила закон про створення Українського національного пантеону — місця вшанування діячів, які боролися за незалежність. Як зазначав історик Андрій Стецюк, Коновалець не дожив до незалежної України, але заклав основи визвольного руху, який тривав десятиліттями.