Переговори як інструмент: чому Кремлю вигідна роль Віткоффа

Таку оцінку висловив політолог Петро Олещук. За його словами, російська сторона не відчуває розчарування від перебігу переговорів, а навпаки — використовує їх як інструмент стримування Сполучених Штатів. Для Москви цей трек є насамперед імітацією, яка має не допустити глибшого залучення Вашингтона, тримаючи його водночас на повідку постійних обіцянок.

Олещук наголошує, що Віткофф не занурений у деталі російсько-української війни, а його головна мета — привезти додому хоч якусь угоду, яку можна подати як політичне досягнення нової адміністрації. Російська сторона це розуміє і, за словами політолога, регулярно вводить його в оману. «Це просто згаяний час, тому що поки там Віткофф поїде, приїде, щось розкаже з суттєвими перекрученнями, бо банально не розуміє, про що він говорить, затягування часу триває», — зазначає він.

Для України така динаміка обертається рухом по колу: час витрачається, а реального тиску на агресора не додається. Раніше обговорювалося, що українська та російська сторони нібито зацікавлені в усуненні Віткоффа від переговорів — Київ через небажання посланця чинити справжній тиск, тоді як у Білому домі повідомлення про зменшення його ролі назвали абсурдними. Окремо експерти звертали увагу, що Дональд Трамп має чіткий дедлайн і хоче дипломатичного прогресу до проміжних виборів у США, запланованих на листопад.

Отже, ключове питання не в тому, скільки разів відбудеться чергова зустріч, а в тому, чи зміниться її зміст. Якщо формат залишиться таким, як його описує Олещук, для Москви він працюватиме як спосіб виграти час, а для Києва — як втрачений ресурс, який міг би бути використаний на реальний тиск і конкретні рішення.