Зеленський: Україна готова до продовольчого коридору в Чорному морі за умови деескалації з боку Росії

За словами президента, Україна разом із партнерами знову працює над забезпеченням продовольчого коридору та експортом товарів, потрібних світовим ринкам. «Рік за роком ми змушені знову розв'язувати ті самі проблеми, як це було у 2022 році», — сказав він, подякувавши Європі, США та іншим союзникам за допомогу.

Зеленський зазначив, що тема вже обговорювалася з міжнародними партнерами, і низка країн долучилася до роботи над захистом продовольчої безпеки та судноплавства. Зокрема, Єгипет, Індія та Туреччина надали письмові варіанти вирішення ситуації. Україна з цими підходами погодилася, і тепер, за словами президента, всі чекають на відповідь Росії. Деталей пропозицій він не розкрив.

Окремо 20 вересня 2026 року стало відомо, що Туреччина надіслала українській і російській сторонам власні пропозиції щодо деескалації в Чорному морі та очікує реакції обох. В Анкарі зміст ініціатив не оприлюднюють.

Для людей і економіки це питання має цілком практичний вимір. Через морські порти Україна традиційно вивозила значну частину зерна та іншої агропродукції, від якої залежать ціни на харчі в багатьох країнах Африки, Азії та Близького Сходу. Коли судноплавство блокується, зростають витрати на логістику, дорожчає продовольство, а українські аграрії втрачають доходи. Саме тому будь-який формат безпечного коридору — це не лише про експорт, а й про стабільність глобальних ринків.

Історія з «зерновою угодою» показує, наскільки крихкими були домовленості. Угоду про розблокування портів підписали 22 липня 2022 року в Стамбулі Україна, Туреччина та ООН, а також Росія. Уже 29 жовтня Москва оголосила про вихід з неї, посилаючись на нібито атаку на кораблі Чорноморського флоту, але вже 2 листопада повернулася до участі, і 7 листопада угоду продовжили на чотири місяці. 19 березня 2023 року тодішній міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський повідомив, що попри тиск і шантаж з боку Росії вдалося зберегти дію угоди на початкових умовах ще на 120 днів. А 17 липня Росія надіслала Туреччині, Україні та ООН заперечення щодо продовження і заявила, що без її участі угода припиняє дію 18 липня, відкликавши гарантії безпеки судноплавства.

Після цього Зеленський пропонував президенту Туреччини Реджепу Ердогану та генсеку ООН Антоніу Гутеррешу продовжити роботу угоди або її аналога у тристоронньому форматі. Водночас обидві сторони робили заяви щодо суден у Чорному морі: Міноборони РФ 19 липня попереджало, що з 20 липня розглядатиме судна, які прямують в українські порти, як потенційних перевізників військових вантажів, а Міноборони України 20 липня попередило, що з 21 липня судна в напрямку російських портів і окупованих територій можуть вважатися такими, що перевозять вантажі воєнного призначення.

Отже, нинішня заява Зеленського — це спроба перевести розмову з режиму взаємних погроз назад у площину домовленостей. Якщо Росія відповість конструктивно, продовольчий коридор може знову запрацювати, знизивши ризики для експорту й цін на продукти. Якщо ж відповіді не буде або вона буде негативною, Україна та партнери, найімовірніше, шукатимуть інші формати гарантій безпеки судноплавства — з усіма наслідками для ринків і для тих, хто залежить від українського зерна.