Чому Путіну невигідно завершувати війну: розклад і вибори в РФ

Останніми днями у західних медіа поширюється інформація про нібито посилення позиції Росії на переговорах в Абу-Дабі: Москва вимагає від Києва визнати втрату територій. Однак ці вкиди є частиною інформаційної кампанії, покликаної тримати аудиторію в напрузі. Насправді реальна позиція Кремля не змінилася, а тема України дедалі більше відсувається на периферію світового порядку денного через інші події — від публікацій файлів Епштейна до витівок Дональда Трампа.

Куди більше уваги заслуговує внутрішньополітична ситуація в Росії. Влада готується до парламентських виборів, які мають вирішити кілька технологічних завдань. По-перше, не допустити до списків партію «Яблуко», аби уникнути протестного голосування. По-друге, каналізувати невдоволення через лояльні сили, такі як КПРФ чи «Справедлива Росія», що перебувають у стані анабіозу. Спроби оновити комуністів провалилися — впливового Валерія Рашкіна усунули через абсурдне звинувачення у вбивстві лося.

Акцент у передвиборчій кампанії буде зроблено на просуванні ветеранів бойових дій проти України до державних структур. Одночасно Кремль зберігає «нестислий залишок свободи» — наприклад, проєкт «Живой гвоздь» Олексія Венедиктова чи YouTube-канал «Новой газеты». Вони слугують барометром суспільних настроїв і дозволяють випускати пару. У цій логіці влада може навіть дозволити появу псевдоліберальної сили.

Імперська сутність Росії, за Путіним, спрямована на експансію — вона дає правителю легітимність. Тому завершення агресії проти України Кремлю невигідне. Очікується, що через Лаврова висуватимуть завідомо неприйнятні умови, які навіть у разі прийняття лише посилили б апетити Москви.