«Пекельні санкції» на фініші: що змінить закон, який чекає підпису Трампа

Палата представників Конгресу США 16 вересня підтримала законопроєкт, співавторами якого виступили сенатори Ліндсі Грем і Річард Блументаль. Йдеться про «каральні» мита для країн, які купують російські енергоресурси. Документ уже пройшов обидві палати, тож тепер усе залежить від підпису президента Дональда Трампа — за наявною інформацією, він має намір це зробити, а сам Білий дім тиснув на республіканське керівництво Палати представників, аби прискорити голосування.

Для України та її партнерів сенс цього кроку — не лише символічний. Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк пояснює механіку так: російський експорт енергоносіїв має стати дорожчим, складнішим і менш прибутковим. «Це не означає миттєвого припинення війни, але означає поступове скорочення можливостей Росії підтримувати її нинішню інтенсивність на полі бою», — зазначає він. Тобто йдеться про інструмент довготривалої дії, а не про одноразовий удар.

Політичне забарвлення рішення теж важливе. Володимир Зеленський наголосив на символізмі того, що законопроєкт ухвалили в ніч, коли Росія здійснила чергову ракетну атаку на Україну. «Саме законопроєкт Ліндсі Грема та інші сильні санкційні кроки партнерів проти джерела цієї війни, проти Росії, — це надзвичайно сильний інструмент, який може зупинити цю терористичну війну та привести Росію до необхідності встановити мир», — сказав він. Голова МЗС Андрій Сибіга подякував конгресменам і закликав інших партнерів ухвалювати подальші санкції: «Ми можемо зупинити Путіна, позбавивши його ресурсів для продовження цієї війни». Схожу позицію озвучив і міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, який вважає, що Конгрес надіслав Росії чіткий сигнал: кожне джерело доходів, що фінансує війну проти України, тепер може стати об’єктом американських санкцій.

У Москві реагують стримано, але без оптимізму. Речник Кремля Дмитрій Пєсков заявив, що РФ стежить за долею документа, і визнав: додаткові санкції «ускладнюватимуть зусилля з пошуку мирного врегулювання в Україні». Для країн, які досі залежать від російської енергетики, це означає неприємний вибір. Показова реакція Угорщини: за словами депутата Мартона Гайду, керівна партія усвідомлює небезпеки такої залежності й невдовзі матиме план її подолання, але поки що Будапешт просить для себе виняток.

Паралельно з санкційним треком загострюється безпекова ситуація на східному фланзі. 17 вересня російський дрон вибухнув за 4 км від польсько-українського кордону, поблизу Дорогуська. Прем’єр Польщі Дональд Туск назвав цей день винятковим із погляду безпеки, а заступник міністра оборони Цезарій Томчик підтвердив, що командувач мав наказ збити безпілотник у разі перетину кордону. Президент Кароль Навроцький підсумував: «Росія продовжує провокувати, бо Росія не змінюється». Туск, посилаючись на розвіддані, говорить про російські плани гібридних ударів проти країн, які підтримують Україну, і попереджає про провокації, «набагато небезпечніші» за попередні.

Отже, ухвалення «пекельних санкцій» — це радше початок, ніж фінал. Найближчі тижні покажуть, чи справді Вашингтон готовий застосовувати новий механізм, і як на це відреагують ті, хто досі фінансував російську війну своїми енергоплатежами. Для України ж ключове — щоб санкційний тиск не залишився декларацією, а Європа не опинилася сама на тлі дедалі сміливіших російських провокацій.