Путін націоналізував активи Auchan, Nestle та колишнього Leroy Merlin

17 вересня Володимир Путін підписав указ про примусову націоналізацію активів французьких Auchan і колишньої мережі Leroy Merlin, а також швейцарської Nestle. Управління цими активами перейшло до акціонерного товариства «Л.Е.В. Менеджмент». За даними російських реєстрів, ця компанія зареєстрована в Москві лише у жовтні 2024 року, її генеральним директором записано Андрія Краюшкіна, а жодної реальної комерційної діяльності до указу не простежувалося. Тобто йдеться фактично про фіктивну прокладку, через яку Кремль отримує операційний контроль над чужим бізнесом.

Під управління тієї ж структури потрапили й логістичні оператори FM Logistics, Bati Logistics та ТОВ «Ле Монлід» — колишня мережа «Леруа Мерлен». Масштаб втрат для материнських груп чималий: Nestle працює в Росії з 1994 року і має шість великих виробничих майданчиків; Auchan присутній на ринку з 2002 року, налічує 230 магазинів у 100 містах, а ТОВ «Ашан» майже повністю належить французькій Sogepar. Leroy Merlin розпочав роботу в РФ у 2004 році, згодом змінив назву на «Лемана ПРО» й керував мережею зі 112 магазинів та 11 дарксторів. Ще в грудні 2023 року 99,99% російської юридичної особи перейшло до компанії з ОАЕ Scenari Holding LP, а французька група Adeo формально зберегла лише 0,007% акцій.

Для пересічних людей у Росії це означає передусім невизначеність щодо звичних магазинів і товарів — від продуктів до будівельних матеріалів. Для самих компаній — втрату контролю над багаторічними інвестиціями без можливості оскаржити рішення в російських судах. А для іноземного бізнесу загалом — ще один сигнал, що залишатися в РФ стає дедалі ризикованіше. Показово, що всі три компанії роками відмовлялися йти з російського ринку — і саме вони тепер втратили свої активи.

Конфіскація вписується в ширшу лінію Кремля. Російська влада неодноразово погрожувала західним країнам вилученням майна їхніх компаній, називаючи це «симетричною відповіддю» на санкції та заморожування російських державних коштів за кордоном. Ще в травні 2024 року Путін підписав указ, який дозволяв використовувати американське майно в Росії для компенсації збитків від вилучення активів РФ у США. А восени 2025 року, на тлі рішень ЄС про кредити Україні коштом доходів від заморожених російських активів, з'явився указ, що максимально прискорив процедуру націоналізації іноземних компаній — строк оцінювання активів скоротили до 10 днів. Усі угоди з конфіскованим майном доручили проводити «Промсвязьбанку», який обслуговує міністерство оборони РФ. Сам Путін раніше називав використання російських грошей і затримання пов'язаних із РФ комерційних суден «грабунком» і «піратством», обіцяючи дзеркальні дії у відповідь.

Отже, указ від 17 вересня — це не разовий випадок, а частина системної кампанії з перерозподілу іноземної власності на користь наближених до влади структур. Для західних компаній, які ще залишаються в Росії, він є наочним нагадуванням: розрахунок на те, що активи вдасться зберегти, не спрацьовує.