Путін не піде без Донбасу: чого чекати Україні восени

Аналіз бойових дій свідчить: російське командування перекидає резерви саме на Донецький напрямок, де фіксується найвища інтенсивність зіткнень. Така логіка вказує на те, що осінньо-зимова кампанія буде зосереджена на спробі захопити решту Донецької області, а не на інших фронтах.

Для тривалої війни цей вибір виглядає нелогічним. Якби Кремль планував затяжну кампанію з новою мобілізацією, раціональніше було б атакувати на Запорізькому напрямку — контроль над Запоріжжям і загроза Дніпру дали б більше стратегічних переваг. Натомість для захоплення Слов'янська та Краматорська достатньо перегрупування наявних сил без оголошення додаткового призову. Це підтверджує, що російське керівництво уникає мобілізаційних заходів.

Російський генштаб оцінює перспективу завершення операції на Донбасі до весни 2027 року, хоча Путін поставив завдання впоратися до 31 грудня 2026-го. Саме цей термін ще може витримати російська економіка, якій тимчасово допомагає зростання цін на нафту. Водночас дефіцит бюджету та структурні проблеми змушують Кремль декларувати короткі терміни війни, адже жоден економіст не прогнозує, що РФ витримає ще кілька років такого навантаження.

Для Путіна вихід із війни без контролю над усім Донбасом означає поразку, тому він готовий продовжувати бойові дії. Восени слід очікувати два паралельні процеси: посилення обстрілів Києва, щоб схилити Україну до поступок, і нові переговорні ініціативи з боку Росії. Мета цих переговорів — тягнути час і спробувати захопити Донбас в обмін на паузу в санкційному тиску. Окремим фактором стануть американські вибори: Кремль розуміє, що Трампу потрібні певні результати, а його поразка може посилити жорстку лінію щодо РФ і збільшити допомогу Україні.

Підсумок: найближчі місяці будуть складними, але доля війни залежить не лише від дій Кремля, а й від здатності України ухвалювати швидкі рішення, ефективно використовувати ресурси та зберігати підтримку партнерів.