Путін обрав ескалацію: навіщо Кремлю нова мобілізація і удари по інфраструктурі

Західні аналітики та джерела, близькі до Кремля, сходяться на тому, що Путін не бачить для себе вигідного сценарію завершення війни в її нинішньому вигляді. Якщо Росія не досягне навіть мінімальної мети — контролю над усією територією Донбасу, — диктатор побоюється розправи з боку оточення. За даними співрозмовників The Economist, у певний момент він прямо сказав наближеним, що його можуть «повісити» за такий результат.

Окремо Кремль турбує зростання невдоволення серед росіян та еліт. Глибокі удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах і складах, а також інтернет-блокування зруйнували ілюзію нормального життя в Росії. Для представників еліти головною проблемою є не економіка чи відсутність військових успіхів, а втрачений час: майже п'ять років бойових дій без результату — це провал.

Продовження війни в теперішньому форматі теж не є рішенням, оскільки виснажує економічні ресурси та політичний капітал влади. Тому, за висновками аналітиків, Путін після літніх роздумів обрав курс на ескалацію, керуючись «кримінальною логікою свого режиму: ніколи не показувати слабкість». Очікується, що це означатиме нові масовані удари по енергетичній інфраструктурі України, а також можливі диверсії проти європейських заводів, що виробляють обладнання для потреб української армії. Пряме зіткнення з НАТО у Кремлі, за даними західних розвідок, вважають малоймовірним.

Крім того, джерела журналу повідомляють про підготовку нової хвилі мобілізації — від 300 до 400 тисяч осіб. Людей, імовірно, набиратимуть примусово силами регіональної влади, як це вже частково відбувається в окремих суб'єктах РФ.

У підсумку, ставка Кремля на ескалацію свідчить про відсутність готовності до реальних поступок на переговорах. Для України це означає подальше зростання інтенсивності бойових дій та спроб тиску на енергосистему, а для російського суспільства — нові мобілізаційні хвилі та подальше падіння рівня життя.