Путін посилює тиск: навіщо Кремлю зрив мирних ініціатив

Сигнали з саміту ШОС свідчать: Пекін і Нью-Делі дедалі активніше просувають ідею заморожування війни. Сі Цзіньпін публічно запропонував посередництво, а Нарендра Моді прямо порушив це питання перед Путіним. Окремо Китай порушив тему ядерної безпеки, фактично закликаючи Москву утриматися від ядерної риторики.

Проте реакція Кремля виявилася протилежною очікуванням. На пресконференції за підсумками саміту Путін приділив 90% часу питанням війни, а не ШОС. Його тези зводяться до погроз знищити енергетичну інфраструктуру України, зруйнувати її економіку через зернову угоду та натяків на удари по британських військових об'єктах. Це пряма відповідь і Моді, і Сі: Москва не готова до швидкого переформатування переговорів.

Головний адресат цих сигналів — Білий дім. Адміністрація Трампа поспішає отримати політичну перемогу до проміжних виборів у Конгрес, тому шукає варіанти, які б влаштували Кремль. Путін намагається скористатися цим вікном можливостей, щоб отримати послаблення санкцій і створити "картину перемоги". Якщо ж домогтися цього не вдасться, Росія робитиме ставку на максимальне ослаблення України зараз, щоб потім вести переговори з позиції сили.

Час для американського треку обмежений. Візит Сі до Вашингтона запланований на 24 вересня, а провал ініціатив США може призвести до розширення переговорного формату за участю Китаю, ЄС та Індії. За оптимістичним сценарієм, нові рамки можуть почати формуватися лише наприкінці листопада, і тоді самі переговори розтягнуться на місяці. До цього моменту інтенсивність бойових дій лише зростатиме.

Щодо мобілізації в Росії, Путін публічно заперечив її необхідність. Але експерти пов'язують це з підготовкою до єдиного дня голосування — після виборів Кремль може повернутися до цього питання, використавши наратив боротьби з "терористичним режимом в Україні", який він уже окреслив.