Вибори в Росії як «спецоперація»: що це змінює для Путіна і для України

За два з половиною десятиліття при владі Володимира Путіна жодна виборча кампанія в Росії не відповідала критеріям вільних і чесних виборів. Втручання у процес і фальсифікації лише накопичувалися — і голосування, під час якого 18–20 вересня формувався новий склад Державної думи, стало черговим кроком на цьому шляху. Про це пише політолог, професор Інституту досліджень миру в Осло.

Частина російських політичних оглядачів описує цю кампанію як «спеціальну електоральну операцію» — термін, підкреслено запозичений із кремлівського словника часів повномасштабного вторгнення в Україну. Сенс цієї метафори в тому, що вибори використовуються не для легітимації влади через реальний вибір, а для створення видимості широкої суспільної підтримки війни. Якщо раніше Кремль намагався купувати лояльність через соціальні виплати та підвищення пенсій, то цього разу такий інструмент майже не задіювали.

Замість економічних обіцянок акцент змістився на «патріотичну» єдність і підтримку війни — це сталося приблизно з середини серпня, після початку кампанії на початку літа, коли риторика була ще переважно соціально-економічною. Причина такої зміни проста: обіцяти покращення добробуту стає дедалі ризикованіше, коли очікування громадян погіршуються. Навіть напівофіційні соціологічні дослідження фіксують, що росіяни прогнозують подальше падіння економічної ситуації. Паралельно зростає й незадоволення роботою Державної думи.

Для України та її партнерів практичний висновок полягає в тому, що склад російського парламенту не варто сприймати як самостійного гравця, здатного впливати на курс Кремля. Дума залишається інструментом оформлення вже ухвалених рішень, зокрема тих, що стосуються війни. Водночас зростання внутрішнього невдоволення економікою та діяльністю парламенту — це той фон, який Кремль намагається компенсувати контролем над інформаційним простором і мобілізаційною риторикою. Наскільки ця стратегія витримає тиск, залежатиме не від результатів голосування, а від того, як довго російське суспільство погоджуватиметься платити економічну ціну за війну.

Коротко: формально вибори відбулися, але політичного значення вони майже не мають. Реальні ризики для Путіна лежать не в площині підсумків голосування, а в площині економіки та суспільних настроїв, які влада вже не може виправити простими соціальними виплатами.