Путін перед виборами до Держдуми пов'язав голосування з війною в Україні

Голосування за депутатів Держдуми IX скликання триватиме з 18 до 20 вересня. Формально вибори призначені указом Путіна на 20 вересня, але російська Центральна виборча комісія розтягнула процес на три дні. Росіяни обиратимуть 450 депутатів: половину за партійними списками, половину — в одномандатних округах. У федеральному бюлетені — десять партій.

У зверненні до громадян Путін назвав участь у голосуванні відповідальністю та «внеском у зміцнення країни». Він висловив сподівання, що перемогу здобудуть кандидати, яких він назвав «найдостойнішими» та «справжніми патріотами», і заявив, що вони нібито вже довели відданість Росії.

Окрему частину звернення очільник Кремля присвятив війні. За його словами, вибір росіян має продемонструвати, що за російськими військовими «стоять мільйони людей». Саме голосування він назвав «спільною відповіддю» тим, хто, за його твердженням, прагне послабити Росію, загальмувати її розвиток і позбавити можливості самостійно визначати майбутнє.

Для виборців це означає, що кампанія фактично зводиться не до змагання програм, а до плебісциту на підтримку чинної влади та війни. Така рамка звужує простір для дискусії про внутрішні проблеми — від економіки до соціальної політики, — а результати голосування Кремль надалі використовуватиме як аргумент і всередині країни, і на зовнішній арені. Водночас напередодні виборів продовжує зростати антирейтинг партії влади «Єдина Росія»: понад чверть опитаних росіян заявили, що за жодних обставин не готові її підтримати.

Отже, офіційно вибори подають як звичайну процедуру оновлення парламенту, але їхній політичний зміст значно ширший. Для Кремля вони мають підтвердити легітимність курсу та мобілізувати суспільство навколо війни, тоді як для частини виборців дедалі очевиднішою стає прірва між заявленою єдністю та реальними настроями.