Рада не зібрала голосів за позбавлення Потапа звання заслуженого артиста

Голосування у парламенті не дало результату: звернення до Володимира Зеленського про позбавлення Потапа звання заслуженого артиста підтримали 198 народних обранців. Це означає, що питання поки не отримало формального ходу на рівні законодавчої ініціативи, хоча сама дискусія про державні нагороди та їхніх носіїв залишається відкритою.

Поштовхом до розгляду стала електронна петиція на сайті Офісу президента. Її зареєстрували 28 серпня 2026 року, а вже 3 вересня вона набрала 25 тисяч підписів, потрібних для обов'язкового розгляду. Авторкою документа є співачка та громадська діячка Катерина Таран. Вона наполягає, що публічна діяльність артиста не відповідає статусу людини, удостоєної державної нагороди України, та вбачає в ній ознаки популяризації російського культурного середовища й публічної взаємодії з представниками Росії.

У самому зверненні наголошується на чутливості теми державних нагород в умовах війни. «В умовах збройної агресії Російської Федерації проти України особливої ваги набуває питання недопущення використання державних нагород України як символу суспільного авторитету особами, чия подальша публічна діяльність може об'єктивно сприяти популяризації держави-агресора або її культурно-інформаційного впливу», — йдеться в документі.

Петиція з'явилася після того, як Потап і Настя Каменських оприлюднили ролик, у якому, за оцінками, висміяли мовне питання в Україні. Сам артист відреагував на ситуацію заявою, що готовий «добровільно» відмовитися від звання, і додав, що країні потрібні не «полювання на відьом і не пошук чергового артиста, якого можна символічно покарати».

Для суспільства ця історія важлива не лише як епізод навколо конкретного виконавця. Вона порушує ширше питання: наскільки державні відзнаки мають залишатися незмінними, якщо їхній носій згодом потрапляє в центр публічних суперечок, і хто саме має ухвалювати такі рішення — парламент, президент чи сам нагороджений. Від того, як цю дилему розв'язуватимуть, залежить і довіра до самих нагород, і правила поведінки публічних людей у воєнний час.