Рейтинг Зеленського після антикорупційних розслідувань: що показало опитування КМІС

Дослідження тривало з 21 серпня по 10 вересня 2026 року. Як зазначають соціологи, польовий етап стартував відразу після розслідування НАБУ і САП під назвою «Форест Гамп», результатом якого стало звільнення заступниці керівника Офісу президента І. Мудрої. Приблизно половину інтерв'ю провели вже після 4 вересня — тобто після появи нового розслідування «Карфаген», яке стосувалося Офісу генерального прокурора. Водночас опитування не охопило події, що почалися з 14 вересня, коли колишній генеральний прокурор спробував здійснити наступ на НАБУ і САП.

Серед тих, хто висловив довіру главі держави, 18% заявили про повну довіру, ще 36% — про скоріше довіру. У групі недовіри розподіл такий: 25% не довіряють зовсім, 16% — скоріше не довіряють. Таким чином, частка тих, хто вагається або висловлює помірковану позицію, залишається досить широкою.

Опитування проводили серед дорослих громадян України віком від 18 років, які на момент дослідження проживали на підконтрольній уряду території. Вибірку формували випадковим чином із мобільних телефонних номерів; загалом опитали 1003 респонденти. За звичайних умов статистична похибка такої вибірки з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3 не перевищувала б 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% — для близьких до 25%, 2,5% — для близьких до 10% і 1,8% — для близьких до 5%. Утім, за умов війни до формальної похибки додається певне систематичне відхилення, що варто враховувати під час інтерпретації цифр.

Для громадської думки важливий сам контекст заміру: рейтинг фіксувався на тлі антикорупційних розслідувань, які безпосередньо торкалися найвищих щаблів влади. Це означає, що оцінки респондентів формувалися не в «спокійному» інформаційному полі, а під впливом новин про кадрові рішення та конфлікти між правоохоронними органами. Оскільки частина інтерв'ю припала на період до, а частина — після окремих епізодів, усереднений показник відображає радше загальний фон, аніж реакцію на конкретну подію.

Підсумок: більшість опитаних схиляється до довіри президенту, але майже кожен четвертий висловлює повну недовіру. Баланс +13% свідчить про перевагу прихильників, однак залишає простір для подальших змін — особливо з огляду на те, що опитування не охопило наступні етапи протистояння навколо антикорупційних органів.