Енергетичне перемир'я: що стоїть за готовністю Києва домовлятися з РФ

Президент Володимир Зеленський підтвердив, що Київ готовий розглядати енергетичне перемир'я з Росією. Ідею під час зустрічі озвучили спецпредставники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер, які запропонували поміркувати над долею НПЗ та інших енергетичних об'єктів.

Ключова умова, яку окреслив Зеленський, — різне розуміння енергетики сторонами. «Я їм сказав, що ми готові до енергетичного перемир'я, але потрібно розуміти, що це означає для України. Для Путіна енергетика – це продаж нафти й газу. Для нас енергетика – це електропостачання і газ для наших людей. Мій меседж був такий: якщо росіяни готові до енергетичного перемир'я, це означає жодних ударів по енергетиці жодним видом зброї», — наголосив президент.

Така логіка має прямий практичний вимір для українців. Якщо удари по енергосистемі справді припиняться, це означає менше відключень світла, стабільніше теплопостачання взимку та менше аварійних ремонтів. Для Росії ж предметом торгу залишаються експортні доходи від нафти й газу — тобто джерело фінансування війни. Саме ця асиметрія інтересів і ускладнює будь-яку домовленість: те, що для однієї сторони є питанням виживання людей, для іншої — питанням доходів.

Зеленський окреслив і суміжну тему — зерно та сільське господарство. За його словами, якщо йдеться про аграрний експорт, то не повинно бути блокади постачань, адже це питання продовольчої безпеки для багатьох людей на інших континентах. «Росія має до 70 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції на продаж. Україні треба продати близько 30 мільйонів. Це також у їхніх інтересах. Якщо вони кажуть, що «ми не атакуємо ці об'єкти», тоді вони мають покласти на стіл перелік своїх об'єктів – тих, які вони не хочуть, щоб ми атакували. Навіть під час війни можна знаходити певні моменти для деескалації. Якщо ви ведете переговори, це означає, що ви демонструєте добру волю або політичну волю завершити війну», — додав він.

Того ж дня президент зазначив, що українська сторона готова не завдавати ударів по російській енергетиці, якщо РФ також утримуватиметься від атак. Уже наступного дня ідею енергетичного перемир'я прокоментували в Кремлі.

Підсумок: заявлена готовність до енергетичного перемир'я — це радше початок розмови про рамки, аніж сама домовленість. Для України ключове питання — не сам факт паузи в ударах, а те, чи означатиме вона реальний захист енергосистеми й безпеку людей. Відповідь на це залежить від того, наскільки конкретними будуть взаємні умови та чи підкріплюватимуться вони діями.