Санкції проти БНК: чому під загрозою питна вода шести міст Львівщини

ТОВ «СП «БНК» опинилося в центрі санкційного скандалу: 4 серпня 2026 року, після введення в дію указу Президента № 704/2026, підприємство було змушене екстрено зупинити всі фонтанні свердловини на Стинавському родовищі. Причина — розірвання договорів із ключовими контрагентами: «Укрнафта» закрила засувки на прийманні продукції, а «Оператор ГТС України» припинив транспортування газу.

Наслідки не забарилися: через односторонню відмову постачальника пального зупинився технологічний транспорт, банки заблокували рахунки, а 59 працівників підприємства та їхні родини залишилися без засобів до існування. Компанія наголошує, що зупинка свердловин, які працюють з 1967 року, не є плановою консервацією — це позаштатна ситуація, що створює критичні ризики.

Головна загроза, за словами керівництва БНК, — екологічна. Стинавське родовище розташоване в межах зони санітарної охорони Стрийського водозабору, який забезпечує питною водою Львів, Стрий, Моршин, Дрогобич, Трускавець і Стебник. Неконтрольоване накопичення нафти й газу під водоносними горизонтами може призвести до порушення герметичності свердловин і міграції вуглеводнів у питну воду. Компанія вже повідомила про загрозу надзвичайної ситуації ДСНС та екологічну інспекцію.

У БНК наполягають, що санкційне рішення не містить жодних обґрунтувань: підприємство 30 років працює легально, сплатило понад мільярд гривень податків за час війни, а серед його учасників — «Укрнафта» з часткою 25,1%. Компанія звернулася до Президента, Прем'єр-міністра та РНБО з проханням переглянути санкції, адже напередодні опалювального сезону держава втрачає щоденно 43 тонни нафти, 68 тисяч кубометрів газу та понад 1,5 мільйона гривень бюджетних надходжень.

Ситуація навколо БНК демонструє, як санкційна політика може впливати на критичну інфраструктуру та екологічну безпеку регіону. Від того, чи вдасться знайти компроміс, залежить не лише робота підприємства, а й якість питної води для сотень тисяч мешканців Львівщини.