Санкції США проти покупців російської нафти: що це змінить для України

У Офісі Президента розкрили зміст американського законопроєкту, який запроваджує мита до 100% на весь імпорт із держав, що входять до п'ятірки найбільших покупців російської сирої нафти й природного газу або допомагають обходити енергетичні санкції. Про це розповів радник — уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

Ключовий напрям — енергетичний. За даними Власюка, Китай імпортував із Росії 585 мільйонів барелів сирої нафти, Індія — 453 мільйони, Туреччина — 44 мільйони. Саме ці країни є потенційними об'єктами тарифів. До переліку можуть долучитися й Угорщина зі Словаччиною, якщо оновлені дані це підтвердять. Водночас закон містить окремі винятки, а президент США має право відмовитися від застосування тарифів за умови схвалення Конгресу.

Окремо враховують поставки російського скрапленого газу до Європи. За січень – серпень 2026 року серед країн ЄС лідирували Франція (4,3 мільйона тонн), Бельгія (3,06 мільйона тонн) та Іспанія (2,77 мільйона тонн). Водночас Євросоюз уже ухвалив поетапну заборону імпорту російського газу: для СПГ за довгостроковими контрактами основна дата припинення — 1 січня 2027 року, для трубопровідного газу — 30 вересня 2027 року. Тож ризик тарифів для європейських покупців залежатиме і від того, як вони виконують зобов'язання щодо скорочення імпорту, і від передбачених законом винятків.

Ще один важливий сюжет — постачання нафтопродуктів із третіх країн, які дають Росії змогу компенсувати дефіцит пального після ударів по її нафтопереробній інфраструктурі. За перші вісім місяців 2026 року морським шляхом до Росії надійшло або прямувало 673 тисячі барелів бензину з Індії, 309 тисяч — із Туреччини та 186 тисяч барелів дизеля з Єгипту. На думку Власюка, посилення контролю за компаніями, перевізниками, страховиками й фінансовими посередниками, задіяними в таких схемах, є критичним для дієвості санкцій.

Другий напрям законопроєкту — російський ВПК. Для України ухвалення закону означає появу інструменту, який дає змогу домагатися санкцій проти компаній і посередників, що постачають Росії компоненти й технології для виробництва зброї. Мета енергетичної частини — знизити доходи Росії від продажу енергоносіїв і створити практичні наслідки для держав та компаній, які співпрацюють із нею в цій галузі.

Підсумок: реальний ефект залежатиме від того, як адміністрація США скористається наданими повноваженнями. Від цього залежать і російські доходи, і здатність Росії обходити санкції, а отже — її спроможність фінансувати війну проти України та розробляти технології для її ведення.