«Енергетичне перемир'я»: чому Москві вигідна лише половина угоди

Про те, що Україна та Росія нібито погодилися не завдавати ударів по енергетичних об'єктах одна одної, президент США Дональд Трамп написав у соцмережі Truth Social. У Києві про таку домовленість не чули й за годину відповіли власною умовою, яку пропонують уже місяцями: якщо партнери забезпечать реальне небажання Росії бити по українській енергетиці, Україна зі свого боку утримається від ударів.

Кремль відмовлятися не став, але й не підтвердив згоди. Речник Путіна Дмитро Пєсков назвав публікацію Трампа «хорошою ідеєю, хорошою ініціативою» — і додав умову: російським нафтопродуктам для виходу на світові ринки потрібне «безпечне та безперешкодне торговельне мореплавство для танкерів». Саме в цьому додатку й полягає суть російської позиції: перемир'я Москві потрібне лише наполовину.

Логіка тут проста. Якщо нафтопереробні заводи не горітимуть, внутрішній ринок наповниться, і липневу заборону на експорт дизеля можна буде зняти. Але продати цей дизель світові Росія може лише морем — танкерами так званого тіньового флоту, які українські морські дрони дістають у Чорному морі й далеко за його межами, а європейські флоти вже почали зупиняти. Тобто «енергетичне перемир'я» в російському прочитанні обертається імунітетом для флоту, створеного для обходу санкцій. Забезпечити його не може ні Київ самотужки, ні Вашингтон без Європи — а отже, відмовляти доведеться не Москві.

Схема вже знайома. У березні 2025 року Білий дім оголосив про домовленості щодо Чорного моря, а Кремль за кілька годин уточнив, що вони запрацюють лише після зняття санкцій з «Россельгоспбанку» та повернення його до SWIFT. Морське перемир'я тоді так і не настало, а 30-денний мораторій на удари по енергетиці у квітні просто вичерпався — нових вказівок Путіна, за словами Пєскова, не було.

Причину нинішнього зволікання пояснюють люди, знайомі з позицією Кремля: Путін не хоче зв'язувати себе перемир'ям до зими, розраховуючи дотиснути Київ ударами по енергосистемі. Спецпредставники США Віткофф і Кушнер на початку вересня переконували його в протилежному — що попередні зими не дали Росії ні оперативного результату, ні зламу українців. Судячи із заяв, які прозвучали з Кремля, аргументи не спрацювали. До 20 вересня, поки триває голосування в Держдуму, Москва й не мусить нічого вирішувати.

Відкритим лишається питання, чи чекатиме Вашингтон на рішення Москви, чи «попросить» Київ зробити перший крок. Якщо Україна припинить удари, перемир'я вийде одностороннім — якраз перед опалювальним сезоном. Тому перший підпис у цій угоді, вочевидь, має стояти під реченням про Росію.