Серпневий заколот проти Путіна: чому Кремль готується до найгіршого
У серпні 2026 року ризик спроби усунення Володимира Путіна від влади досягає піку. Західні розвідки попереджають про можливий замах, а кадрові перестановки в Міноборони РФ свідчать про паніку в Кремлі.
Кадрові зміни, які Путін провів у Міністерстві оборони РФ на початку серпня, на перший погляд виглядають рутинними. Однак за ними стоїть реальна загроза: оточення російського президента серйозно побоюється військового заколоту. За даними західних розвідок, змовники можуть спробувати ліквідувати Путіна за допомогою дронів, імітуючи атаку Збройних сил України. Особливо високою небезпека вважається саме в серпні — і це не лише данина містичним уявленням про фатальний для РФ місяць.
Показовим став візит Путіна до Казані в середині червня на саміт Росія — АСЕАН. Це була перша поїздка в європейську частину Росії майже за рік: з листопада 2025 року він уникав будь-яких пересувань поза Москвою, навіть відмовився від улюблених резиденцій у Сочі та на Валдаї. Під час візиту в Казані повністю заглушили мобільний зв'язок та інтернет, заборонили користування електросамокатами й велосипедами, а місто наводнили тисячі силовиків із Росгвардії, МВС та ФСО. Навіть «натовп прочан» біля мечеті Кул-Шариф, за даними OSINT-досліджень, складався переважно з переодягнених співробітників ФСО. Це наочно демонструє, наскільки Путін боїться замаху під час публічних заходів.
Головними підозрюваними в потенційній змові вважають людей ексміністра оборони Сергія Шойгу. Попри переведення до Ради безпеки, Шойгу зберігає значний вплив серед військового керівництва. У серпні заступник міністра оборони Олексій Криворучко, який раніше очолював концерн «Калашников» і вважався «містком» до ВПК, втратив контроль над держзакупівлями. Інші соратники Шойгу — Руслан Цаліков, Тимур Іванов, Тетяна Шевцова — вже під арештом, звільнені або перебувають під слідством. Уцілів лише Юнус-Бек Євкуров, який займається операціями на Близькому Сході та в Африці.
Контекст загострюється економічною кризою. Російські експерти прогнозують циклічний спад через дорогі кредити, інфляцію та скорочення споживчих витрат. Зростання ВВП у 2026 році навіть на 0,4% вважається оптимістичним сценарієм. Водночас Путін не збирається займатися економікою — його турбує лише війна. Після вересневих виборів Кремль планує посилити мобілізацію, а влада вже почала вимагати від великого бізнесу фінансувати «СВО». Це порушує попередні домовленості з елітами про те, що війна не має торкатися громадян і бізнесу.
Серпень історично є нещасливим місяцем для Росії: початок Другої чеченської війни у 1999-му, загибель «Курська» у 2000-му, теракти 2004-го, аварія на Саяно-Шушенській ГЕС у 2009-му. Але зараз ідеться не про забобони: після вересневих виборів влада зміцниться, тому серпень — останній шанс щось змінити. Природа влади Путіна не монолітна: він завжди балансував між різними силовими кланами. Приклади Патрушева та Сергія Іванова показують, що навіть усунені конкуренти зберігають вплив, бо Путін не може знищити всіх одразу. Шойгу, який імовірно був противником війни, залишається лідером потужного клану, об'єднаного корупційною мережею.
Питання, чи переживе Путін серпень 2026 року, більше не виглядає абсурдним. Поєднання економічного тиску, невдоволення еліт, кадрових чисток і планів посилення мобілізації створює вибухонебезпечну суміш. Західні розвідки вважають заколот цілком імовірним, хоча це все ще припущення. Очевидно одне: Кремль готується до найгіршого сценарію.
