США готують фінансову блокаду МКС: що це змінить для суду та його союзників

За інформацією, яку оприлюднило видання The Wall Street Journal, адміністрація Дональда Трампа готує масштабний пакет обмежень проти Міжнародного кримінального суду. Його ключова відмінність від попередніх заходів — фінансовий характер. Планується, що після перехідного періоду тривалістю від шести до семи місяців більшість операцій з МКС буде заборонено. Це може означати втрату можливості проводити транзакції в доларах США і суттєве обмеження доступу до глобальної фінансової інфраструктури.

Приводом для посилення тиску став ордер на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу у справі про ймовірні воєнні злочини в Газі. МКС також видав ордер щодо колишнього міністра оборони Ізраїлю Йоава Галланта. Обидва звинувачення відкидають. Раніше Вашингтон діяв точковіше: санкції запроваджували проти окремих посадовців суду, серед яких колишній головний прокурор Карім Хан, президент МКС Томоко Акане та старший прокурор Абдулай Сеє. У серпні 2025 року обмеження торкнулися суддів Кімберлі Прост і Ніколи Янна Гійу, а також заступників прокурора Назхат Шамім Хан і Маме Мандіай Ніанга — їх пов'язували з розслідуваннями щодо американських військових в Афганістані та підтримкою ордерів на ізраїльське керівництво.

Державний секретар США Марко Рубіо раніше оголосив про ширшу кампанію проти суду, назвавши його діяльність загрозою американському суверенітету. Серед можливих кроків називали санкції проти організацій, які співпрацюють із МКС, візові обмеження для працівників і тиск на держави-члени. Союзників, які покладаються на американські гарантії безпеки, Вашингтон закликав не визнавати юрисдикцію суду над американськими громадянами та військовими.

Для людей у країнах, що визнають Римський статут, наслідки можуть бути цілком практичними. Фінансова блокада ускладнить не лише розслідування, а й виплати свідкам, захист постраждалих і саму роботу апарату суду. Країни-члени вже заявляли про намір обстоювати незалежність установи, але конкретного механізму, який дозволив би МКС повноцінно функціонувати за масштабних американських обмежень, досі не узгоджено.

Окрема суперечність — у позиції самих США. Суд видав ордер на арешт президента РФ Владіміра Путіна, і ці дії раніше підтримували американські політики з обох партій. Нинішня кампанія Вашингтона спрямована передусім проти розслідувань, які стосуються США та Ізраїлю. Ні США, ні Ізраїль не є учасниками Римського статуту й заперечують право суду переслідувати їхніх громадян без згоди. МКС, зі свого боку, наполягає, що може розглядати злочини, скоєні на території держав, які визнають його юрисдикцію. Саме ця розбіжність і залишається ядром конфлікту.

Підсумок: якщо план буде реалізовано, тиск на МКС уперше переміститься з рівня окремих посадовців на рівень усієї установи. Це поставить перед союзниками суду вибір між солідарністю з Гаагою та ризиками для власних фінансових і безпекових зв'язків із Вашингтоном.