Східний фланг НАТО: що означає скорочення військ США та плани Кремля до 2030 року

·1020 слівредакція
Світ

Пентагон переглядає військову присутність у Європі, перекладаючи відповідальність за оборону на самі країни Альянсу. У Кремлі уважно стежать за цим процесом, адже в європейській обороні залишається чимало прогалин.

Заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі заявив про шестимісячний перегляд американської військової присутності в Європі в межах переходу до «НАТО 3.0». За його словами, європейські союзники мають взяти на себе основну відповідальність за власну конвенційну оборону. Це рішення не стало несподіванкою: про неминучість скорочення американського контингенту говорили давно, а операція проти Ірану показала, що адміністрація Трампа більше схильна звинувачувати союзників, ніж допомагати їм.

У європейській системі оборони справді є вразливі місця. Країни Балтії не мають власної винищувальної авіації — їхнє небо захищає місія НАТО. Навіть Польща з її потужними ВПС не збила російську ракету Х-101, яка залетіла на 100 км углиб території. Командування Альянсу закликає Європу переходити до масового виробництва недорогого озброєння — безпілотників і перехоплювачів. Для прикладу, в липні румунські військові витратили близько 1,5 млн євро на збиття лише трьох російських дронів.

На саміті в Анкарі НАТО офіційно визнало Росію довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці. В Альянсі вважають, що найближчим часом Москва не наважиться на прямий напад через виснаження у війні проти України. Проте загроза, на думку експертів, багаторазово зросте після встановлення перемир'я. Міністр оборони Литви Робертас Каунас попередив: «Кремлю, Путіну, потрібна нова ескалація, якась нова перемога, і в цьому випадку найближчою ціллю є Балтійський регіон та Польща».

Європейські союзники розраховують, що в них є час щонайменше до 2030 року. Це пов'язано з черговими президентськими виборами в Росії та оцінками, що Кремлю знадобиться кілька років на відновлення сил. Однак аналітики попереджають: обмежене вторгнення або масштабна дронова атака можуть стати частиною «переможного» наративу для передвиборчої кампанії Путіна. Показово, що Росія вже використовує зовнішні ресурси: на Курщину перекинули до 15 тис. північнокорейських військових, а Київ попереджає про плани залучити ще 30 тис. Крім того, у Воронезькій області розгортається північнокорейський ракетний підрозділ.

Серйозною проблемою залишається підготовка європейських армій до війни минулого. Навчання біля Сувальського коридору виявили брак засобів радіоелектронної боротьби, сучасних дронів та цифрового управління. Росія ж нарощує потенціал навіть на кордоні з Фінляндією, плануючи розмістити там до 115 тис. солдатів. У Гарвардському центрі Белфера прогнозують, що Москва протягом трьох років посилить «сірозонові» кампанії проти НАТО, що може завершитися обмеженим вторгненням на північно-східний фланг. Швидка операція із захоплення символічної території може створити доконаний факт до того, як Альянс досягне політичного консенсусу.

Підсумок: європейські члени НАТО стикаються з потрійним викликом — скороченням американської підтримки, технологічним відставанням від Росії та браком логістичної готовності. Ініціатива Drone Edge на $40 млрд та заклики до переозброєння є лише першими кроками, тоді як час до можливого зіткнення, за оцінками, може вимірюватися роками, а не десятиліттями.

Читайте також